Зростання світового продовольчого протекціонізму ризикує погіршити інфляцію

UkrAgroConsult

Продовольчий протекціонізм зростає в країнах, що розвиваються, оскільки уряди намагаються захистити місцеві поставки, і наслідки загрожують перекинутися на багатіші економіки, повідомляє УкрАгроКонсалт із посиланням на Bloomberg.

Країни обмежують експорт, щоб впоратися з високими цінами, які були загострені війною в Україні. Малайзія оголосила про заборону на експорт курятини, що викликало серйозні проблеми у Сінгапурі, який отримує 1/3 своїх поставок з Малайзії. Індія перейшла до обмеження поставок пшениці та цукру, Індонезія обмежила продажі пальмової олії, а деякі інші країни запровадили квоти на зерно.

Найбідніші країни найбільш вразливі до зростання цін на продукти харчування та їх дефіциту, але і багаті країни не застраховані від цього. Наприклад, майже 10 млн британців скоротили обсяги харчування в квітні через кризу вартості життя. Ресторани США скорочують розміри своїх порцій, тоді як Франція зобов’язалася видавати ваучери на харчування деяким домогосподарствам.

Близько 30 країн вжили заходів для обмеження експорту продовольчої продукції з початку війни в Україні, при цьому аграрний протекціонізм зараз на найвищому рівні з часів продовольчої кризи 2007 та 2008 років, заявили у Fitch Solutions.

«Протекціонізм, безумовно, триватиме в 2022 році і зростатиме в найближчі місяці, посилюючи ризики продовольчої безпеки для найбільш уразливих верств населення світу», – повідомили у Fitch Solutions.

Показник ООН щодо світових цін на продовольчу продукцію зріс більш ніж на 70% з середини 2020 р. і став близьким до рекорду після того, як вторгнення Росії в Україну «придушило» експорт зернових і порушило ланцюги поставок. Більший продовольчий протекціонізм може підвищити витрати ще вище, ще більше погіршуючи купівельну спроможність споживачів і створюючи «головний біль» для центральних банків, які намагаються приборкати інфляцію, зберігаючи економічне зростання.

Ризики спрямовані в бік більшого обмеження експорту сільськогосподарської продукції в Азію, заявили в Nomura Holdings Inc. Це може посилити ціновий тиск у всьому світі, сказала вона.

В останньому прикладі протекціоністських заходів в Південній Азії, Індія збирається обмежити експорт цукру до 10 млн тонн протягом 2021/22 МР, який триває до вересня. Здається, це дуже обережно, враховуючи, що внутрішні запаси є в достатку. Міністр сільського господарства Німеччини Джем Оездемір раніше в травні заявив, що він і його колеги з G7 «із занепокоєнням» обговорювали крок Індії щодо припинення експорту пшениці та обмеження Індонезії на пальмову олію.

«Домогосподарства з низьким рівнем доходів у Великобританії та США намагаються прогодувати себе», – заявила Соня Актер, доцент, який спеціалізується на сільському господарстві Школи державної політики Лі Куан Ю Національного університету Сінгапуру. Зростання цін «непропорційно вплине на бідних людей, які витрачають значну частину свого доходу на продукти харчування», – сказала вона.

Деякі з найважливіших основних продуктів стали набагато дорожчими. Базові ф’ючерси на пшеницю зросли приблизно вдвічі в 2022 році, пальмова олія зросла майже на 40%, тоді як за оцінкою ООН ціни на молочні продукти виросли на 14%.

Обмеження на експорт – це не просто погана новина для країн-імпортерів. Вони також карають фермерів у країнах-виробниках, заважаючи їм скористатися високими міжнародними цінами, повідомив Девід Адамсон, старший викладач Центру глобального харчування та ресурсів Університету Аделаїди.

«Протекціонізм – це найгірше, що можна зробити для забезпечення продовольчої безпеки, оскільки він заважає ринкам працювати над згладжуванням ситуації», – сказав він.

Позначки:Малайзія, аграрний протекціонізм, Індія, кризи, продукти харчування, Індонезія, ризики, пшениці, цін, дефіциту, пальмової олії, експорт, курятини, зерно, цукру