Збір врожаю на Харківщині та засіяна озимина на 95% запланованих площ: підсумки агросезону
У Харківській області аграрії зібрали зернові та зернобобові культури на 77% площ, вони намолотили понад 1 мільйон 756 тонн зерна. Для майбутнього врожаю фермери області засіяли озимину на площі більш як 223 тисяч гектарів — це 95% від запланованого.
Про це в етері Українського радіо Харкова розповіла начальниця відділу землеробства департаменту агропромрозвитку обласної військової адміністрації Оксана Федишина.
“Фінішна пряма” в польових роботах на Харківщині
За сезон у 2023 році аграрії Харківщини зібрали на 300 тисяч гектарів зернових більше, ніж у 2022 році, каже посадовця.
“В умовах сьогодення — це гарний показник. Цьогоріч, як і минулого року, аграрії Харківщини зібрали понад 1 млн тонн зерна пшениці, цього буде достатньо для задоволення виробничих, продовольчих потреб. Це дасть змогу як переробити зерно на муку, так і експортувати залишки. Зараз наші аграрії вже вийшли на фінішну пряму в польових роботах. Ще збиратимуть пізні культури — це кукурудза на зерно та соняшник”, — говорить Оксана Федишина.
За її словами, збільшилась посівна площа, якщо порівняти з 2022 роком. Як наслідок — площа збирання стала більшою.
“Ми пам’ятаємо, що у 2022 році був дуже складний період збирання: вересень, жовтень були дощовими, частину врожаю не зібрали. Зараз соняшник зібрали на 71% площ — це 688 тисяч тонн. Торік на цю ж дату зібрали лише 49% від посіяного, і це було лише 274 тисяч тонн”, — каже Федишина.
Як погода вплинула на посіви на Харківщині
Тепла погода добре вплинула на розвиток самих рослин озимої пшениці, ячменю, жита, говорить Федишина. Додає: стан сходів, переважно, добрий та задовільний: вони зараз в нормальних умовах, у них достатньо вологи.
“Зараз уже другий тиждень ми спостерігаємо на території Харківщини значні дощі зі шквалистим вітром. У таку погоду проведення польових робіт призупинялися. Як тільки буде суха погода й аграрії зможуть технікою виїхати в поля, вони проведуть останні роботи — це збір кукурудзи на зерно, соняшнику та підготовка ґрунту для посіву майбутнього врожаю 2024 року. Це можна зробити навіть якщо буде мінусова температура”, — говорить начальниця відділу землеробства ОВА.
Як змінилася кількість агропідприємств на Харківщині
До повномасштабної війни в Харківській області працювали понад 2 тисячі сільськогосподарських підприємств, каже посадовиця.
Зараз їх менше, бо значна територія області була окупована, а після деокупації з’явилася проблема із замінуванням. Ми робили опитування: хто призупинив свою діяльність, в кого немає можливості обробляти землю, тому що там небезпечно і є міни. Близько 10% підприємств зараз не можуть працювати”, — говорить Федишина.
Розмінування полів на Харківщині
За даними обладміністрації, за попередніми оцінками в Харківській області потребують обстеження та, за необхідності, розмінування близько 159 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення.
“Так, нам хочеться, щоб відбувалося скоріше розмінування, але поки що так не виходить, першочергово розміновують критичну інфраструктуру. З понад 46 тисяч гектарів, які обстежили, розмінування потребують 43 тисячі 351 гектар. Фактично сапери розмінували лише 130 гектарів”, — говорить Оксана Федишина.
“Від початку повномасштабної війни під час проведення сільськогосподарських робіт на полях області відбулося 30 випадків наїзду сільськогосподарської техніки на вибухонебезпечні предмети, внаслідок чого постраждало 27 механізаторів, з них: госпіталізовано із пораненнями 21, та від отриманих травм загинули четверо”, — повідомили в обладміністрації.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом