З жовтня-листопада ціни на зерно зростуть, а маржа трейдера знизиться до $5-10 на тонні — Богдан Костецький

Ми пережили перший місяць зернового коридору. Він зростав у динаміці: спочатку йшла розкачка, далі динамічніше. У результаті, в серпні ми побачили близько мільйона тонн експорту збіжжя. Це достатньо мало навіть у порівнянні з довгими позиціями компаній, які були на терміналах і лінійних елеваторах. Зараз відбувається переважно рух давно законтрактованого зерна. Евакуація від терміналів перейшла до лінійних елеваторів. Єдине, що бачимо — високий попит на споті на такі культури як кукурудза, ріпак, пшениця. Але це переважно для доукомплектування судових партій, коли у продавця достатньо жорсткі умови по виконанню контракту.

Збільшуються черги до портів Великої Одеси. Вони були кількатижневими на Дунайських портах, наразі ми бачимо черги від 2 до 6 днів на глибокій воді. У мене немає відповіді, де наші славетні 30 тис. вагонів-зерновозів, бо переважно активність йде на автотранспортному фронті. Не виключаю, що система таким чином переналаштовується, десь їх притримують, аби витиснути максимальну ціну.

Потрібен час, аби експортувати не лише усе заскладоване на терміналах, але і куплене на лінійних елеваторах. Очікую, що у кінці вересня ми побачимо більше ліквідності на елеваторах. Інше питання, що у багатьох на ринку є застереження щодо коридору: як раптово він відкрився, так може і закритися у результаті загострення. Це проявляється у тому, що власники терміналів дають не більше 10-15 днів на накопичення зерна. Вони створюють умови, коли термінал буде радше недозаповнений, але точно не опиниться у ситуації зразка кінця лютого.

Також бачимо на ринку рішучу відмову операторів брати на себе ризики. Розрахунок за товар йде по факту закриття митної декларації. Тобто усі ризики щодо закриття коридору лежать на продавцеві. Зараз ринку CPT-порт вимальовують досить цікаві ціни. На продовольчу пшеницю прайс на рівні $205. Це найкраща ціна, яку бачив ринок за останні місяці. Навіть, якщо береш ціни у порту Рені, де вони орієнтовно такі самі, але доставка коштує на $30-40 дорожче. Тому передумови для підвищення ліквідності і укріплення цін на ринку CPT уже є. Просто вона ще не проникла на лінійні елеватори.

Для порівняння — ціна на Дунайських портах в липні досить подібна до спотових цін в глибоководних портах, які є наразі. Поки що продавець заощаджує $20-30/т на логістиці, а покупець має десятки доларів прибутку. З часом прибутковість збалансується, і тут є потенціал на ріст закупівельних цін. Щодо зовнішніх ринків, українська кукурудза й пшениця виглядають конкурентними відносно інших походжень.

Ми бачили вже кількох продавців, які відмовлялись від бізнесу, не отримуючи гроші по факту доставки в порт. Покупці готові платити лише, коли судно вже відшвартувалося і умовно знаходиться один-два дні у нейтральних водах. Тобто у відносній безпеці.

Ожив ринок логістики. Зараз більше точок на приймання вантажу. Раніше ти потрапляв на кілька тижнів простою автотранспорту, а за 5-тисячник мав заплатити по $100, аби лише прийшов і забрав зерно. Наразі ти платиш за перевалку $24-28, тобто у паритеті з дунайськими портами. Плюс маєш більші судна. У порти Великої Одеси, як бачимо, заходять не лише костери, але і хендісайзи, де цікавіша економіка на масштабі. Тому експортери закладають достатньо велику прибутковість — це десятки доларів на тонні. Завантаживши хендік, навіть, якщо він удвічі дорожчий, ніж у Констанці, ти виходиш на високі рівні прибутковості.

Але це вільний ринок. На ньому з’явилися нові оператори, це менш відомі, невеликі компанії, які самостійно роблять накопичення, фрахтують судна, навчившись це робити на Дунаї. Тому маржинальність буде насичуватися новими гравцями, ростиме конкуренція. Відповідно ми матимемо більш збалансовану картинку по цінах. Прогнозую, що з жовтня-листопада ціни зростатимуть, а маржинальність складатиме на десятки, а умовно $5-10, все рівно задовольняючи операторів ринку.

Повноцінне функціонування ринку — це дальній форвард, коли компанії створюють довгі позиції на лінійних елеваторах, фрахтують теплоходи, беруть участь у тендерах на постачання в умовному жовтні чи листопаді. До цього далеко, але оглядаючись на ситуацію місяць назад, все не так погано. Тоді було чимало скепсису, максимум — очікування, що це просто евакуація зерна. Та з часом з’явилися судна не лише на вихід, а і на вхід.

Але точно важко говорити про відновлення трейдингу у звичному форматі. Окрім названих причин, не забуваємо, що не функціонує великий миколаївський кластер, там пошкоджені портові потужності. Тому ринок буде перевантажений пропозицією. Відповідно ставки перевалки, скоріше за все, лишаться на тому ж рівні. Об’єм послуг на глибокій воді залишатиметься у дефіциті довгий час.

Богдан Костецький, операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest

Позначки:експорт, зерно, пшениця, ціни, трейдинг, Богдан Костецький, Україна