Єврокомісія не визнаватиме односторонні заборони на експорт українського зерна

В окремих держав-членів ЄС немає повноважень у сфері спільної торговельної політики, і ухвалювані ними односторонні рішення стосовно України загрожують юридичною процедурою з боку Єврокомісії (ЄК). Про це на брифінгу заявила офіційна речниця Єврокомісії Міріам Гарсія Феррер.

“Торговельна політика належить до компетенції союзного рівня, і держави-члени не можуть вживати односторонніх заходів. Ми працюємо зі сторонами (суперечки щодо експорту зерна з України, – ред.), щоб знайти рішення”, – сказала представниця Єврокомісії.

Вона нагадала, що в результаті такої роботи Україна презентувала на координаційній платформі свої пропозиції для врегулювання спірних питань експорту сільгосппродукції, які передбачають систему контролю та перевірок, що має запрацювати найближчим часом.

“Єврокомісія залишає за собою право запустити процедури про порушення законодавства ЄС проти країн, які вводять односторонні заборони. Але наш сценарій на цей момент – працювати в конструктивній манері, шукати рішення, що виключають потребу вжиття заходів на національних рівнях”, – продовжила представниця ЄК.

Відповідаючи на запитання, чи братиме Єврокомісія участь у захисті країн ЄС, проти яких Україна ініціювала скарги до Світової організації торгівлі, Феррер підтвердила, що це обов’язок ЄК.

“Через те, що торговельна політика – це рівень Європейського союзу, Європейська комісія повинна представляти в СОТ три країни (Угорщину, Польщу, Словаччину, – ред.). Відповідні контакти з цими країнами вже встановлені, і цей процес має тривати на рівні ЄС”, – повідомила речниця.

Її попросили пояснити, як може перспектива юридичних процедур Єврокомісії проти цих країн у відповідь на запроваджені ними односторонні дії поєднуватися із захистом їх у СОТ.

Вона відповіла, що, по-перше, ці процедури ще не розпочинаються, вони потенційно можливі, але ЄК шукає способів укласти мирову угоду. По-друге, у СОТ поки що починається найперша стадія розгляду скарг – етап консультацій між Україною та Єврокомісією, у процесі яких кризу можна розв’язати, не доводячи справу до розгляду.

На її думку, розрахунок на можливість конструктивного позитивного рішення підтверджується повідомленнями про те, що стосовно Словаччини Україна відкликає свою скаргу. І, хоча ця ситуація ще потребує вивчення, вона свідчить про потенціал переговорних інструментів.

Як повідомлялося, 15 вересня Європейська комісія відмовилася продовжувати дію тимчасової заборони на імпорт українських пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку до п’яти сусідніх з Україною країн ЄС.

Водночас у повідомленні Єврокомісії зазначається, що Україна погодилася запровадити певні правові заходи (наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути різких стрибків експорту зерна. Україна має подати відповідний план дій не пізніше 18 вересня.

Однак Словаччина продовжила попередню заборону ЄС на імпорт чотирьох видів зерна, Польща ввела додаткові заборони на українське борошно та корми, а Угорщина заборонила ще 25 продуктів, про які раніше не йшлося, включно з м’ясом.

У відповідь Україна подала вимоги про проведення консультацій із Словаччиною, Польщею та Угорщиною, відповідно до правил та процедур вирішення спорів в рамках Угоди про заснування Світової організації торгівлі (СОТ).   

Позначки:зерно, ЄС, Болгарія, Польща, Угорщина, обмеження