Як жнивує Херсонщина в умовах війни

Зазвичай у цю пору засоби масової інформації завжди розповідали про головні клопоти хліборобів — жнива. Та вже другий сезон аграрії сіють-збирають в умовах повномасштабної війни. Відомо, що за станом на 24 липня в Україні намолочено майже 6 мільйонів тонн зерна нового врожаю. Про це повідомляють у Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Розповідаємо в матеріалі, як у загальній житниці України виглядає сьогодні Херсонщина, яка до повномасштабного вторгнення росії була завжди в лідерах хліборобів.

Аграрії всіх областей України за станом на 21 липня провели збір ранніх зернових та зернобобових культур на площі 1495 тисяч га при врожайності 39,4 ц/га. В Україні намолочено 5 млн 882 тис. тонн зерна нового врожаю.

Всього під озимі виділили 4,7 млн га, що на 1,2 млн га менше, ніж роком раніше. Якщо порівнювати з 2021 роком, то зі статистики бачимо, що у всіх областях України посівні площі озимих зменшились. Причиною зменшення стала окупація росією частини українських територій. Водночас, зафіксовано підвищення урожайності озимого та ярого ячменю та озимої пшениці. Врожайність гороху — на минулорічному рівні

“Урожай пшениці в Україні 2023 року може скласти всього 17,9 млн тонн при зменшенні посівних площ під пшеницею більш ніж на 2 млн га. Втім, навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшиться експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі”, — зазначають в Українській зерновій асоціації.

На Херсонщині засіяли зерновими понад 20 тисяч гектарів. Урожай зібрали вже з шести тисяч гектарів з 23,5 засіяних, намолотили 15 тисяч тонн зернових та зернобобових. Це стосується, зокрема, деокупованої правобережної частини області.

Щільна замінованість полів, спочатку заважала аграріям провести посівну, а сьогодні — зібрати вирощений урожай. Прогнозують, що цього року на Херсонщині аграрії зберуть врожаю на 10-15 % менший, ніж зазвичай.

Сьогодні в області збирають горох, ріпак, ячмінь та пшеницю. У прифронтових громадах люди виходять у поле в бронежилетах, бо розуміють, що врожай треба зібрати, поки загарбники не знищили його своїми ракетами.

“Якщо у нас кількість сільськогосподарських земель на правобережжі становить 520 тисяч гектарів угідь, то офіційно на сьогодні розміновано тільки 52 тис. га, що становить 10 відсотків. Плюс таку ж частину самостійно аграрії розмінували, ризикуючи своїм життям і здоров’ям. Але господарства намагаються відродити свою діяльність попри все”, — пояснює ситуацію директор Департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської облдержадміністрації Дмитро Юнусов.

На розмінованих після деокупації землях цьогоріч посіяли не лише зернові.

“Вдалось посіяти на площі 62,7 тисячі гектарів. В основному сіяли технічні культури — соняшник та рапс на площі 35 тис. га, 23,5 тис. га — зернові культури, 2,6 тис. га – овочі та картопля”, — повідомив Юнусов.

На правому березі Херсонщини зареєстровано близько 500 аграрних підприємств, з них лише 30% частково відновили свою роботу. Це, здебільшого, залежить від розташування тих чи інших ділянок: там, де були активні бойові дії, то й замінованість дуже щільна, а для їх розмінування потрібно значно більше часу.

Директор підприємства “Дніпро” у Херсонському районі Андрій Пастушенко розповідає, цьогоріч обробляють 1100 гектарів ріллі. На жаль 200 гектарів земель підприємства ще заміновані. Ще одна проблема — пожежі. Через обстріли горить вирощений врожай. За його словами, робота аграріїв зараз — це щоденний ризик.

“Основні проблеми — це щоденні обстріли. я ж кажу, два км до берега річки Дніпро, до нас долітає як важка артилерія, зараз знову долітають міни. Тому відправляти техніку в поле щодня це ризик”, — говорить аграрій.

Загалом же на території області діє 2 700 аграрних підприємств. Що стосується лівого берега області, то там залишається біля 1,5 мільйонів гектарів захоплених росіянами сільгоспземель, які ще чекають на звільнення.

Через підрив окупантами Каховської ГЕС більше страждає окупований лівий берег Херсонської області, де розташоване основне виробництво аграрної продукції. Прогнозують, найближчим часом українці вже практично не побачать знаменитих херсонських кавунів, не спробують на смак херсонські помідори, оскільки, підірвавши дамбу Каховської ГЕС, окупанти фактично знищили систему зрошення правого і особливо лівого берега Херсонської області.

Як відзначає голова Спілки українських селян Іван Томич, Херсонська область втратила 90% високих і стабільних врожаїв, які збирала завдяки зрошувальній системі. Також 94% поливних земель області залишилися без зрошення і вже через рік херсонські степи, де вирощували зернові, олійні культури, кавуни, помідори будуть непридатні без налагодженої системи зрошувальних каналів. Урожай кавунів, який міг бути зібраний в цьому році, повністю знищений.

У ефірі одного з пропагандистських каналів окупаційної влади, гауляйтер окупованого лівобережжя Херсонської області Володимир Сальдо також визнав майбутню втрату врожаю на окупованих росією територіях регіону.

За словами Сальдо, врожаю не буде восени. Причиною цього є пересихання Каховського магістрального та Північно-Кримського каналів. Також на окупованих територіях Херсонської області будуть проблеми з врожайністю овочевих культур.

Лише забув сказати, що ці проблеми спричинені підривом Каховської ГЕС, який здійснили самі росіяни.

Водночас, українці винахідливі та незламні. Уже є приклади, як мешканці Нікополя почали розбивати городи на дні Каховського водосховища, яке опустіло після підриву росіянами дамби Каховської ГЕС. На грядках вони висаджують розсаду.

Скріншот з Телеграм-каналу

Вже є плани відбудувати Каховську ГЕС, яка матиме потужність до 550-600 МВт і відбудовуватиметься з дотриманням усіх сучасних екологічних вимог. Про це повідомив генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота.

“Нова станція буде більш потужною. До підриву вона виробляла 340 МВт, і ми планували побудувати ще одну станцію на 220 МВт. Тепер це буде одна станція потужністю 550-600 МВт. Але більш точно ми будемо це знати, коли зможемо побачити, в якому стані перебувають залишки 12 прольотів греблі”, — сказав Сирота.

Він додав, що відбудова Каховської ГЕС проводитиметься з дотриманням усіх новітніх екологічних вимог, зокрема, до облаштування рибоходів, непримусових рибопропускних споруд. Вартість будівництва нової Каховської ГЕС може сягнути $1,2 мільярда . Уряд погодив пропозицію Укргідроенерго щодо реалізації експериментального проєкту з відновлення Каховської ГЕС, розрахованого на два роки.

Позначки:жнива, Херсонська область