Як Китай підкорив собі “зерновий коридор”

У рамках дії “зернової угоди” в березні 2023 року з України до Китаю відправили рекордну кількість кораблів – 25. Загальний обсяг українського продовольства на них становив 1,2 млн тонн.

Для порівняння: з початку 2023 року морем відправили 9,6 млн тонн вантажів, з яких 3,1 млн тонн – у Піднебесну.

За час дії “зернової угоди” Китай перетворився на основного покупця українського збіжжя, прийнявши майже третину від загальних 26 млн тонн вантажів, що транспортуються морським коридором. Більшість цих вантажів – зерно та кукурудза.

Експорт у рамках “зернового коридору”

Експорт українського зерна в рамках “зернового коридору”

Нинішні обсяги постачання зерна чи не найвищі в історії українсько-китайської аграрної торгівлі і, ймовірно, перевершать рекордний для двох країн 2021 рік. Тоді Китай купив на світових ринках 28 млн тонн кукурудзи, близько 7 млн тонн з яких надійшли з України.

Протягом останнього десятиліття річний попит Китаю на кукурудзу постійно зростав, досягнувши майже 300 млн тонн у 2022 році. Попри всі зусилля, Китай здатний задовольнити лише 270 млн тонн, що змушує Пекін покладатися на імпорт для покриття 10% дефіциту.

З жовтня 2022 року по лютий 2023 року імпорт кукурудзи в Китай становив 9,2 млн тонн, з яких майже 4 млн тонн – українського походження. За цим показником Україна вперше обігнала США, які раніше утримували перше місце, але втратили його, зменшивши поставки.

Коли Росія погодилася продовжити дію “зернового коридору” на 120 днів, вигоду від цього отримав саме Китай. Він завжди дбайливо відстоює власний інтерес. Його компанії допомагають росіянам зберегти ланцюги поставок, замінюючи європейські та американські фірми, які залишають ринок. Китайські компанії отримують найбільші знижки при купівлі токсичної російської нафти.

Українське зерно, яке йде в Піднебесну, через військові ризики торгується із значним дисконтом.

Травневі ф’ючерси на кукурудзу на Чиказькій біржі торгуються по 249 дол за тонну, а закупівельні ціни в Україні в березні становили 198-202 дол за тонну з доставкою в порти Чорного моря.

Попри надзвичайно низькі ціни на українське продовольство і те, що основним бенефіціаром зернової угоди став Китай, варіантів для маневру в України небагато.

По-перше, коридор залишається ключовим для експорту продовольства, на нього припадають близько 60% продажів українських товарів за кордон. До 1 млн тонн вантажів на місяць ідуть через порти Усть-Дунайська, решта доставляються залізничним та автомобільним транспортом.

По-друге, росіяни постійно саботують роботу “зернового коридору”. За словами українських урядовців, “російські інспектори свідомо сповільнюють терміни інспекцій, регулярно вимагають нерегламентовану документацію, відмовляються працювати в робочий час і шукають інші необґрунтовані приводи для зупинки інспектування”. Через це штучно утворюється черга.

Проте аналіз показує, що ці затримки суттєво не вплинули на обсяг експорту. Він був стабільним і навіть дещо зростав з листопада 2022 року, коли Росію тимчасово вилучали з тристоронньої угоди. Одне з пояснень – поступове зростання з жовтня середньої місткості суден.

За цей час середня вантажність одного судна підвищилася з 60 тис тонн до 80 тис тонн, частково нівелювавши російський саботаж. Ключову роль у збільшенні середньої вантажності кораблів відіграють поставки до Китаю.

Позначки:Україна, Китай, експорт, зерно, кукурудза, зерновий коридор