Відомий аналітик зернового ринку Ден Бассе засумнівався, що вдасться прогодувати 10 млрд людей до 2050 року

Тривогу з приводу врожайності основних зернових культур світу за останні роки забив відомий аналітик зернового ринку Ден Бассе, президент компанії AgResource, під час нещодавньої презентації на конференції Міжнародної асоціації мельників Близького Сходу та Африки. Про це пише видання World Grain.

«Ми дійсно не впевнені, чому, але ми вважаємо, що це має пряме відношення до зміни клімату», — сказав він.

«У нас вдвічі більше повеней. Ми спостерігаємо посуху на великій території. Коли ми думаємо про світ, відбувається зміна клімату, яка змінює нашу галузь. Якщо ми не побачимо, як технології підвищують урожайність зерна за рахунок кращої економіки, нам потрібно більше акрів. І десь приблизно 2050 року у світі закінчаться орні землі».

Протягом багатьох років загальноприйнята думка розглядала біотехнологію як ключ до збільшення виробництва зерна. Але з не зовсім зрозумілих причин зростання врожайності генетично модифікованих культур останніми роками сповільнилося, що викликає деяку невизначеність щодо того, як буде досягнуто глобальної продовольчої безпеки.

Справа ускладнюється тим, що сільськогосподарське виробництво входить до п’ятірки основних джерел викидів парникових газів (ПГ), які вважаються основною причиною зміни клімату. Якимось чином у найближчі 30 років зернова промисловість повинна одночасно виробляти та переробляти значно більше зерна, скорочуючи свій вуглецевий слід.

При вивченні проблеми з’ясовується, що відповідь полягає не в одному чарівному рішенні, як, наприклад, під час Зеленої революції Нормана Бурлога у 1960-х та 1970-х роках та біотехнологічної революції, що почалася у 1990-х, а у широкому спектрі дій, які разом можуть зробити достатньо зерна, щоб задовольнити потреби 10 мільярдів людей.

Можливо, свого роду революція може статися в білковому секторі, де рослинні білки, такі як квасоля, горох і сочевиця, виступають як альтернатива м’ясному білку, який, як вважають деякі дослідники, виділяє більше парникових газів у процесі виробництва, а також вимагає більше землі .

Інші запропоновані рішення включають скорочення виробництва біопалива на основі зерна; скорочення втрат зерна після збирання врожаю, особливо в Африці та інших країнах; дозвіл урядів вирощувати посухостійкі ГМ-культури у більшій кількості регіонів світу; подвоєння посівної площі у тих областях, де це можливо; успіхи у редагуванні генів зернових культур.

Але жодна з цих дій не матиме достатньо значного впливу, якщо не буде вирішено проблему зміни клімату у світі. Це також вимагатиме глобальної прихильності, особливо з боку 10 країн, на які припадає понад дві третини світових викидів парникових газів.

У публікації зазначили, що досягнення продовольчої безпеки для майбутніх поколінь вимагатиме не лише інновацій та винахідливості, а й жертв на всіх рівнях ланцюжка постачання сільськогосподарської продукції.

Втім, не всі експерти сходяться в оцінках впливу сільського господарства на зміну клімату та роль людської діяльності у цьому процесі. Деякі експерти зазначають, що побічним ефектом відмови від тваринництва може стати збільшення кількості харчових відходів.

Інші експерти зазначають, що, можливо, вуглецевий слід тваринництва та сільського господарства загалом значно завищений.

ИА Красная Весна

Позначки:зерно, квасоля, горох, біопаливо, зміна клімату, экология, сочевиця