Відкрити експорт насіння соняшнику просять фермери Казахстану

Обмеження на експорт насіння соняшника цього року знову боляче вдарять казахстанським фермерам. Це стане особливо чутливим збитком зараз, коли ціни на сільгосппродукцію знизилися. Тому виробники чекають від уряду підтримки у вигляді зняття бар’єрів для постачання продукції на зовнішній ринок. Це дозволить зберегти внутрішні ціни сільгосппродукції на справедливому рівні та забезпечить рентабельність аграрного виробництва.

Нагадаємо, що в лютому 2023 року Міністерство торгівлі РК своїм наказом запровадило в Казахстані експортне мито на насіння соняшнику. Її розмір було встановлено в 20% від ринкової ціни, але не менше 100 євро з тонни.

При цьому Мінторгівлі спочатку обіцяло запровадити ще й експортну квоту, в рамках якої насіння соняшника можна було б експортувати без накладення мита. З учасниками ринку обговорювався її розмір на рівні 250-300 тис. тонн. Однак ці обіцянки так і не були виконані.

Що зрештою? Експортне мито в період зниження світових цін на соняшник і на олію, по суті, стало заборонним. На внутрішньому ринку Казахстану залишився лише один покупець – переробники. Яке до того ж активно імпортувало дешевше насіння соняшника з Росії. У зв’язку з цим олійні заводи змогли диктувати фермерам ті ціни, за якими вони готові брати сировину на переробку. Але цей рівень більшість виробників не влаштував. До того ж, переробники не посоромилися ще й логістичні питання перекласти на аграріїв.

За відсутності продажів насіння соняшнику залишалося на складах фермерів тривалий час, втрачаючи якість і знижуючись у ціні з цієї причини.

За оцінкою Зернового союзу Казахстану, на 1 жовтня 2023 року запаси насіння соняшнику в Казахстані становитимуть 333 тис. тонн. І це при тому, що оптимальним вважається резерв з 90 тис. тонн. Тобто близько 243 тис. тонн насіння – це просто нереалізований з вини Мінторгівлі товар. Це заморожені гроші фермерів у сумі приблизно 35 млрд. тенге з урахуванням нинішньої ціни в 150 тис. тенге/тонна.

Тим часом наближається новий урожай. Якщо уряд Казахстану не піде на зустріч фермерам і не запровадить тарифну квоту для безперешкодного експорту надлишків насіння соняшника, то внутрішній ринок знову виявиться затовареним. Оцінки Зернового союзу Казахстану показують, що врожай соняшника цього року становитиме приблизно 943 тис. тонн. Ще 250 тис. тонн маслозаводи звично ввезуть з Росії. З урахуванням перехідного залишку загальна заборгованість на ринку перевищить 1,5 млн тонн.

Попит з боку переробників країни оцінюється експертами ЗСК у 1 млн тонн. Ще трохи піде на корми та насіння. Таким чином, сезон 2023-2024 Казахстан знову закінчить з нереалізованим запасом набагато вищим від оптимального – 455 тис. тон (оцінка ЗСК).

Щоб зняти цю проблему та “розморозити” гроші фермерів, Зерновий союз Казахстану пропонує таки повернутися до обіцяної ще рік тому Міністерством торгівлі РК експортної квоти і встановити її на цей сезон на рівні 365 тис. тонн. Це дозволить прибрати з ринку надлишки, зберігши необхідний перехідний запас у 90 тис. тонн.

Це особливо важливо зараз, коли ціни на пшеницю впали на межу рентабельності. Тільки реалізація молочних допоможе фермерам отримати доходи, що дозволяють закрити поточні зобов’язання та якісно підготуватись до наступного аграрного сезону.

Позначки:Казахстан, соняшник, обмеження