Від борошна та комбікормів до етанолу та біогазу. В Україні з’явився Інститут сорго

Ярослав Бардин: Основне призначення цукрового сорго — цукор на заміну цукровому буряку. Якщо порівняти ці культури, то сорго дає на 30-40% вищий вихід цукру з гектара площі. Урожайність цукрового сорго — 100-120 т/га, та й вихід зеленої маси вищий, ніж з 1 га цукрового буряку. До того ж цукровий буряк витягує багато вологи з ґрунту. При цьому цукор з сорго дорожчий: в Америці ціна на нього вдвічі вища.

Що стримує вітчизняних виробників від вирощування сорго?

Ярослав Бардин: Першочергово — відсутність ринку збуту. Америка має великий внутрішній ринок споживання сорго. Крім того, Китай — великий споживач американського сорго, він закуповує 8-10 млн т зерна щорічно. Його використовують для виробництва спирту, з якого виготовляють національну китайську горілку. Специфічний смак і колір їй надають саме коричневі сорти сорго. Макуха йде на відгодівлю тварин.

В Україні поки що дуже малий сегмент переробки сорго. На підприємстві «Аспарагус» є  невелика лінія з виробництва крупи шліфованої, колотої, манної, з борошна випікають безглютенові коржики.

Тож першочергове завдання інституту — розширити і пропагувати переробку сорго в Україні, щоб збільшити внутрішнє споживання.

Петро Чикалюк: У США сорго має дві назви, більшість знають його як «майло». Ви побачите його в складі будь-якого корму для курей, це стандарт для комбікорму. На практиці доведено: якщо кури мають вибір, то споживають біле і червоне сорго, лишаючи кукурудзу на землі. Також сорго покращує склад яєчного білка. До слова, в Америці вже не продають яйця від курей, що сидять у клітках, птахи мають ходити вільно.

Ярослав Бардин: Плануємо пропонувати сорго у відгодівлі курей, для цього потрібно проводити дослідження, і це можна зробити лише на базі інституту. В Україні немає проблем із кормами, оскільки є багато кукурудзи, а ось культура використання у комбікормах сорго практично на нулі. Фермери, що мають свиней, купують у нас насіння сорго, адже воно містить 14% протеїну, тоді як кукурудза — 8-10%.

Сорго в сівозміні — які переваги матиме фермер?

Петро Чикалюк: На жаль, зараз кількість культур скорочується, що пов’язано і з обробітком ґрунту, і з природними умовами, але найбільше — з ринком збуту. На сьогодні найбільший ринок збуту — це кукурудза, під якою маємо більше 4 млн га. Навіть за врожайності 5 т/га це вже 20 млн т зерна, яке потрібно продати.

Сорго порівняно з кукурудзою споживає вдвічі менше води для утворення готової одиниці продукції та потребує на 30% менше добрив. Адже сорго — це мініатюра кукурудзи, в них однакові листова поверхня, стебло, колір і форма, але сорго має меншу біологічну масу. В окремих гібридах співвідношення між зерном і листовою частиною досягає 50 на 50, тоді як у кукурудзі 70% припадає на вегетативну частину і лише 30% — на зернову. До того ж сорго витримує 1-1,5 місяці без опадів, воно ніколи не висохне.

Скільки сорго могли б вирощувати в Україні?

Ярослав Бардин: Поки не буде внутрішнього споживання, не налагодиться ринок споживання, площі під сорго не будуть зростати. Нам варто звернути увагу саме на внутрішнє споживання, адже експортні постачання ускладнені — фактично два роки ми не можемо ефективно продати свої зернові та кукурудзу. Тож фермери ставляться до сорго з побоюванням, оскільки розуміють, що його потрібно виростити і продати на експорт.

Але слід зважати, що сорго — південна культура, її недоцільно сіяти в зонах з достатньою вологою, там і кукурудза непогано почувається. Але клімат змінюється, степова зона просувається все далі на захід. Раніше на Львівщині та Тернопільщині не ріс соняшник, а зараз у цих областях його вирощують. Кукурудза вже не хоче рости на Дніпропетровщині, бракує вологи, урожайність не більше 4-5 т/га. А сорго там родить по 8-10 т/га за тієї самої вологи.

Чи можуть фермери приїхати та ознайомитись із демоділянками, випробуваннями?

Ярослав Бардин: Плануємо відкрити демонстраційне поле на трасі Київ – Одеса, у селі Кодаки. Там будуть демопосіви сорго зернового, цукрового і силосного. Також там є лінія з переробки на крупу, борошно та комбікорм. Тож це буде практичний майданчик із постійним спеціалістом, й усі охочі зможуть приїхати і подивитися.

Також у Немішаєві Київської області є коледж, де готують агрономів, ветеринарних лікарів, фермерів. Цього року ми закладаємо на території коледжу велику дослідну ділянку — близько 10 га з різними гібридами сорго: силосним, цукровим і зерновим, щоб студенти мали досвід вирощування цієї культури. У коледжі є кури, вівці, свині, тож вони водночас будуть навчатися приготуванню комбікормів. Програму розпочинаємо вже цього року, наприкінці квітня – на початку травня буде посіяне сорго.

Дякую за розмову!