В Україні ініціюють надавати дотації на розвиток козівництва
Бізнес Мережа Сільських Жінок України виступає з ініціативою підтримки сільгоспвиробників, що тримають кіз, і для цього готує офіційне звернення до Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Як зазначається, розведення дрібної рогатої худоби стало трендом довоєнних часів. Аграрії і зараз все частіше звертають увагу на козівництво, тому що тримати кіз простіше, ніж корів, а розпочати бізнес коштує менше.
«Зараз у козівництві задіяна велика кількість сільгоспвиробників, і вони також потребують допомоги, щоб триматися на плаву», — повідомили в асоціації.
Як розповіла Катерина Тарасенко, засновниця кооперативу Карпатські газди, проблема козівництва полягає в:
- по-перше, багато людей не довіряють державі, побоюються офіційно реєструвати свій бізнес і худобу, а значить не зможуть претендувати на держдопомогу;
- по-друге, оформити державну допомогу складніше, ніж грантову заявку.
«Можливо, було б краще надавати допомогу на будівництво, наприклад, доїльних комплексів чи складів. Це б мотивувало козівників та козівниць об’єднуватися в кооперативи, а разом легше і просувати свою продукцію, в тому числі й на експорт, який дуже важливий, оскільки платоспроможність українців знижується кожного дня війни», — пояснила Катерина Тарасенко.
Софія Буртрак, заступниця голови громадської спілки «Бізнес мережа сільських жінок» наголосила, що кооперація може виконувати дуже різні функції.
«Кооперація може охоплювати різні цикли бізнес-процесу, зокрема, це може бути і промоція. Спільне користування технікою — це також питання кооперації, просто треба визначити, яка техніка можлива для спільного користування, а яка мусить бути індивідуальною. Кооперація може бути різноманітною та навіть віддаленою», — додала заступниця голови спілки.
Водночас Олександра Гармаш, менеджерка проєкту SEE зазначила, що державна підтримка козівництву потрібна. Але є декілька але.
«Порядок оформлення допомоги повинен бути простим і зручним, влада на місцях – розумітися на процесах і допомагати тим, хто подається, розмір допомоги — перевищувати 1 000 грн. Допомога на голову — більш оптимальний варіант, ніж вкладання грошей в будівництво. Бо, якщо виникає великий ризик для життя, стадо можна перевезти, перегнати», — пояснила Олександра Гармаш.
Так, наразі БМСЖ готує пропозиції про внесення змін до Постанови КМУ від 16.08.2022 №918.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом