В Насінневій асоціації розповіли про важливість розблокування експорту жита
Розблокування експорту жита — важливий сигнал і мотивація для агровиробників продовжувати роботу. Це дасть кошти аграріям підготуватися до посівної та принесе гроші в український бюджет.
Про це повідомляє пресслужба Насінневої асоціації України, яка займалася питанням розблокуванням експорта жита.
В Асоціації нагадали, що 5 березня після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну під обмеження на вивіз за кордон стратегічно важливих культур потрапило жито. Пізніше уряд зняв експортні обмеження з пшениці, кукурудзи, інших аграрних культур. Однак, жито 5 місяців було з нульовою квотою на експорт. 26 липня уряд зняв заборону на експортування жита.
Жита в Україні виробляється значно більше, ніж споживається. За останні кілька років, за даними Держстату, за рік перероблялося близько 54-57 тис. тонн жита, тоді як на експорт ішло 180-190 тис. тонн. Враховуючи перехідні залишки з минулого року, під кінець збору врожаю цьогоріч в Україні буде 300 тис. тонн продукції, яку держава не зможе спожити. Навіть сформувавши стратегічний запас на 2 роки у 120 тис. тонн, залишиться ще 180 тис. тонн. Відтак запиту на товар не буде ще 2-3 роки. Враховуючи ці обсяги перевиробництва, виробники в попередні роки постійно шукали нові ринки збуту.
«Alfa Smart Agro минулого сезону зуміла експортувати найбільший обсяг жита, близько 170 тис. тонн. Знайшли ринки збуту в Іспанії, Польщі, Туреччині. Для них — це вигідна культура, бо вони не конкурують з іншими популярними: кукурудзою, пшеницею, ячменем. Якщо ця нішева культура зникне, то вже держава вводитиме дотації на вирощування жита. Або ж воно просто зникне як свого часу це сталося з тритикале», — пояснює Євгеній Станько, директор департаменту зернових культур «КВС-УКРАЇНА».
Ситуація ускладнюється тим, що зона для вирощування жита — піщані ґрунти Полісся, а це — Волинська, Рівненська і деокуповані області — Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська. Так, з 62, 7 тис. га жита, висіяного 2022-го, 58,4% полів розміщені на деокупованих територіях.
«Інші культури (пшениця, кукурудза чи соняшник) там не ростуть, вони “згоряють” або ж дають на 20-30% менші врожаї ніж в сусідніх регіонах. Тож для агровиробників нічим замінити жито цієї осінньої посівної або наступного, 2023, року. І якби експорт не розблокували, цю культуру просто не вирощували б більше або аграрії взагалі б припинили ведення бізнесу через відсутність обігових коштів та ще й після окупації», — наголошує Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ.
Тому розблокування експорту — важливий сигнал і мотивація для агровиробників продовжувати роботу. Це дасть кошти аграріям підготуватися до посівної та принесе гроші в український бюджет. А виробники й постачальники насіннєвого жита отримають нові замовлення та можливість для торгівлі. Адже насіння жита цьогоріч було висіяно на 700 га в Хмельницькій і Вінницькій області тільки компанією «КВС-УКРАЇНА». Це — гібриди і для зерна, і для силосу, і для годівлі тварин. Тобто, як бачимо, якби заборона продовжила діяти, постраждали б і зазнали б збитків інші пов’язані сектори.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом