Урожаю як у 2023-му на Дніпропетровщині цьогоріч не буде
Рання весна, заморозки та мала кількість дощів стали причиною невтішних прогнозів для аграріїв Дніпропетровщини у цьому році. Посівна компанія вже майже завершена, через кілька тижнів почнуться жнива. Про це Відкритому розповів директор Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України Владислав Черчель.
Весна цьогоріч прийшла на 3-4 тижні раніше ніж зазвичай. Багато сільгоспкультур почали дозрівати рано. Наприклад, пшениця, рапс дозріли на два тижні раніше ніж зазвичай. Але на початку травня у Дніпропетровській області були заморозки, температура повітря місцями знижувалась до -5 градусів. І це дуже негативно вплинуло на сільгоспкультури. Спостерігалась і пустоколосість рослин. Опадів випало лише 30% від норми, і це дуже мало для періоду дозрівання.
“Посівна кампанія в нашому регіоні вже фактично завершена, через тиждень-два почнуть збирати озимий ячмінь, а наприкінці місяця – озиму пшеницю. До речі, аграрії цим можуть скористатись і посіяти ще щось вдруге на рік. Але все залежатиме від погоди у червні. Головне, щоб не було дефіциту опадів. Цьогоріч врожаїв, які були у попередні роки можна не очікувати. Якщо у 2023-му була прохолодна зима, то умови сприяли врожайності, то цьогоріч усе навпаки. Тоді ми зібрали практично 80 млн. тонн зернових (з олійними культурами). На сьогодні, внаслідок воєнних дій, 30% площ просто не контролюються, або ними неможливо скористатись. Тому, прогнозований врожай цьогоріч – близько 70 млн. тонн. За усіма перспективами, у 2024 році ми отримаємо середній врожай навіть з тими збитками, яких зазнали через заморозки. Зерна стали менше сіяти, а більше технічних культур”, – розповідає Владислав Черчель.
Серед втішних прогнозів фахівець називає зменшення світової врожайності ріпаку і пшениці. І це може призвести до подорожчання, а значить, аграрії зможуть продати врожай за більш вигідними цінами для себе.
За хліб та його вартість теж можна особливо не перейматись. Його посіяно в достатній кількості як для нашого населення, так і для експорту. Адже потреба в пшениці сягає 5 млн тонн, а загальне виробництво – понад 20 млн тонн.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом