Українські аграрії вже засіяли 20% запланованих площ
Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.
Про посівну
Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20 % від прогнозу на цю посівну.
На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60–70 % вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.
Найскладніша ситуація – в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний – посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30–40 %.
На решті територій України посівна йде за планом.
У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.
Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог – сподіваємось, що так буде й надалі», – зазначив Тарас Висоцький.
Про експорт продовольства
Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.
Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів – Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.
«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», – підкреслив Тарас Висоцький.
Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2–3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», – наголосив перший заступник Міністра.
Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.
«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», – розповів Тарас Висоцький.
Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом – так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план – максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», – акцентував перший заступник Міністра.
Про забезпечення внутрішнього ринку споживання
Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування – контроль експорту. Базові продукти – продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м’ясо птиці – можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.
«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», – запевнив Тарас Висоцький.
Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом