Україна збільшила експорт борошна
Україна в нинішньому сезоні демонструє стабільний ріст експорту борошна в порівняні з минулим сезоном. Delo.ua розбиралося до Всесвітнього дня борошна 20 березня, чи буде цей тренд розвиватись і надалі, і чи відобразиться ріст закордонних поставок даного продтовару на внутрішніх цінах на нього?
Дізнатись основні тренди борошномельної галузі і причину росту експорту в нинішньому сезоні виданню допомогли директор Спілки борошномелів України” і експерт зернового сектору ФАО ООН Родіон Рибчинський та аналітик зернового ринку компанії “УкрАгроКонсалт” Марина Маринич.
Україна є одним із найважливіших світових виробників зернових культур, експорт яких забезпечує країні значну частину валютної виручки. Із зернових тут вирощується та експортується переважно пшениця, кукурудза, ячмінь і жито, а також виробляється борошно. Варто відмітити, що через повномасштабне російське вторгнення і ряд викликаних ним логістичних, фінансових і безпекових проблем експорт зернових із України значно скоротився. Згідно з даними Мінагрополітики України, з початку 2022/2023 маркетингового року і по 21 березня Україна відвантажила за кордон на 21% менше зернових порівняно з 2021/2022 МР – 35,4 млн тонн проти 44,8 млн тонн.
ЯК УКРАЇНА ЕКСПОРТУВАЛА ЗЕРНО В МИНУЛОМУ СЕЗОНІ?
В розрізі культур відмічається відставання по темпам експорту основних зернових культур – пшениці з початку 2022/2023 МР (період 1 липня-2022 по 21 березня-2023) відвантажено 12,3 млн тонн (на треть менше за аналогічний період 2021/2022 МР), ячменю – 2,2 млн тонн (в 2,53 рази менше). Темпи експорту кукурудзи протягом указаного періоду то випереджували показники за минулий МГ, то відставали, і зараз складають 21 млн тонн, що на несуттєві 3% більше показників минулого періоду. Оптимізм в цьому випадку вселяє лише експорт борошна, котрий серед українських зернових культур і продуктів їхньої переробки знаходиться в відчутному “плюсі” – 59%, або 109 тис. тонн проти 68,4 тис. тонн за аналогічний період в минулому сезоні.
Примітно, що тенденція до збільшення експорту українського борошна в нинішньому маркетинговому сезоні спостерігається в другій половині 2022 року, коли в повній мірі став відчутним вплив від скасування імпортних мит, квот і заходів торгового захисту ЕС щодо України. Завдяки цьому, якщо в кінці липня 2022 року темпи відвантаження борошна за кордон відставали від показників минулого сезону більше ніж в 3 рази, то уже в середині вересня відставання скоротилось до 30%, в кінці листопада тренд змінився на протилежний, а вже в середині березня 2023 року ріст експорту склав вищенаведені 59%.
Тренд №1: принципова зміна географії поставок
За словами Рибчинського, експорт борошна з України виріс завдяки тому, що Європа дала їй можливість безмитно поставляти сільгосппродукцію на свій ринок після блокади Росією українських морських портів. Більша частина цього продовольчого товару відправляється на європейський ринок, а частина йде далі транзитом до третіх країн через морпорти ЕС, зокрема, Польщі. З іншої сторони, Україна втратила можливість прямих морських відвантажень на Близький Схід і в Африку, тому що перевозки по морю можливі лише по “зерновому” коридору, через який транспортується лише зерно, підкреслив експерт на івенті “Bakery. Хлібопекарський бізнес”.
Наведена нижче таблиця показує зміни в десятці головних імпортерів, якщо порівнювати вісім місяців 2021/2022 МР з аналогічним періодом нинішнього МР.
Минулий сезон (8 міс.) | Нинішній сезон (8 міс.) |
ОАЄ – 13,9 тис. тонн | Молдова – 23,7 тис. тонн |
Палестина – 11,4 тис. тонн | Польща – 14,6 тис. тонн |
Сомалі – 10,9 тис. тонн | Румунія – 10 тис. тонн |
Ізраїль – 10,5 тис. тонн | Палестина – 9,5 тис. тонн |
Молдова – 9,3 тис. тонн | Хорватія – 5,34 тис. тонн |
Джибуті – 4,7 тис. тонн | Туреччина – 4,8 тис. тонн |
Ангола – 2,4 тис. тонн | Ізраїль – 4,4 тис. тонн |
Білорусь – 0,9 тис. тонн | Угорщина – 4,4 тис. тонн |
Венесуела – 0,5 тис. тонн | ОАЄ – 3,8 тис. тонн |
Мадагаскар – 0,5 тис. тонн | Словаччина – 3,3 тис. тонн |
Тренд №2: конкурентність українського борошна
Україна зараз є конкурентною на світовому борошномельному ринку через дешеву і доступну сировину і відміну європейських мит, вважають опитані виданням експерти.
За словами голови “Борошномелів України”, зараз його галузь “живе” на залишках пшениці врожаю 2021-2022 років, які були сформовані в зерносховищах, але через російську агресію не експортовані і не перероблені. В країні досі зберігаються значні обсяги перехідних залишків пшениці, внаслідок чого борошномели зараз працюють в маркетинговому циклі великої пропозиції пшениці і низьких цін на неї.
Його точку зору розділяє і Марина Маринич, котра уточнює, що в нинішньому сезоні борошно у України купує навіть Туреччина – один із найбільших світових виробників цього продтовару. Це дозволяє говорити про економічну доцільність виробництва борошномельної продукції в Україні навіть в порівнянні з турецькими млинами, “заточеними” на масове виробництво.
При цьому під питанням залишаються строки збереження експортної привабливості українського борошна.
Опитані експерти розходяться в прогнозі того, наскільки довго продовжиться тренд привабливості українського борошна на іноземних ринках: Рибчинський допускає зниження його конкурентоздатності починаючи з другої половини 2023 року, тоді як Маринич більш оптимістична в прогнозах.
В свою чергу, експерт “УкрАгроКонсалту” підтверджує прогноз зменшення врожайності пшениці і її гіршу якість через економію аграріїв на матеріально-технічному аспекті рослинництва в умовах війни. Але при цьому конкурентоздатність українського борошна і сприятливі умови для галузі буде підтримувати хороший зовнішній попит, котрий сприятиме збереженню об’ємів виробництва цього товару.
Маринич підкреслює, що в Україні не настільки великий внутрішній попит на борошно, щоб переробляти на нього майже всю вирощену пшеницю, і скорочення її врожаю не справить значного впливу на конкурентоздатність борошномельної галузі. Крім того, скороченню виробництва борошна в певній мірі завадив ажіотажний попит на харчові продукти тривалого зберігання, викликаний початком повномасштабної війни.
Варто уточнити, що точні дані виробництва продукції АПК, в тому числі борошна, зараз засекречені Державною службою статистики через введений військовий стан.
Тренд №3: вплив експорту на ціну борошна в Україні
Опитані експерти ринку зазначають, що найближчим часом не очікується різкого і значного здорожчання борошна на внутрішньому ринку, а зміна цін буде викликана переважно загальними макроекономічним факторами, що можуть значно змінюватись в залежності від перебігу війни.
Так, експерт “УкрАгроКонсалту” Маринич допускає, що зростання цін на хліб, борошно і пшеницю може відбуватися, але воно скоріше за все буде викликане загальною економічною ситуацією в Україні, зосередженій на протистоянню російським загарбникам.
В свою чергу, Родіон Рибчинський нагадав, що хоча він і очікує в майбутньому здорожчання борошна вслід за пшеницею, в минулому році ціни на нього на внутрішньому ринку практично не виросли, а в окремих випадках навіть зменшилися через переважання виробництва над внутрішнім споживанням.
Його слова підтверджують дані Держстату, згідно з якими кілограм борошна в лютому-2023 подорожчав в середньому по Україні на 7% в порівняні з лютим-2022 – до 16,71 грн з 15,65 грн. За рік війни найвищу середню ціна борошна відомство зафіксувало в травні – 18,31 грн, після чого з жовтня по лютий вона коливалась в діапазоні 16,71-16,94 грн.
Тренд №4: шанс для млинів із західних регіонів України
Опитані виданням Delo.ua експерти відмічають, що через російську блокаду українських морських портів і обмеження “зернового коридору”, експорт борошна із України через Чорне море зупинений.
За даними Марини Маринич, в умовах війни з РФ в українські морські порти в рамках “зернової ініціативи” заходять тільки судна-зерновози для експорту агросировини, а борошно на зовнішні ринки постачається переважно в контейнерах автомобільним і залізничним транспортом, та через річні порти на Дунай.
В свою чергу, Родіон Рибчинський відмітив низку факторів, через яких в Україні зараз існує профіцит на ринку борошна. З одної сторони, його виробництво зменшилося через російську агресію, знищення частини підприємств галузі, а з іншої, внутрішній попит сильно скоротився через виїзд значної частини населення за кордон і потрапляння під тимчасову окупацію громадян деяких областей. Крім того, українська борошномельна галузь була так організована, що значна кількість млинів розташувалась в регіонах з значною кількість населення і обсягами виробництва зернових культур – в східних, центральних і південних областях України, внаслідок чого більше постраждала від російських загарбників. Баланс цих факторів і призвів до нинішнього профіциту пропозиції на ринку борошна.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що починаючи з другої половини минулого року борошномельна галузь України відчула на собі переваги відміни мит і квот до Євросоюзу, які найбільш суттєво вплинули на конкурентоздатність 36 експортних позицій української сільськогосподарської та харчової продукції. Також через наявні обмеження на відвантаження українського борошна в неєвропейські країни, критично важливим є запровадження митної лібералізації з ЕС на постійній основі. Це суттєво допоможе відновленню економіки України, сприятиме надходженням експортної виручки і заміщенню російських і білоруських товарів в ЄС українською продукцією.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом