Україна на експортному ринку квасолі гравець-початківець, але їй є куди рости – думка

Квасоля — це той продукт, який у нас в країні реально недооцінений. За останні 50 років квасолю забули як с.-г. культуру і все менше використовують її в харчуванні. Але є світова статистика, яка вказує на збільшення споживання саме бобових культур, особливо в Європі. Квасолею та іншими бобовими культурами замінюють тваринні білки.

Динаміка експорту квасолі з України в ЄС: у 2019 р. експорт сягав 10 млн євро за 15 тис. т, а за останні п’ять років експорт виріс у 10 разів. Загалом Європа закуповує 450 тис. т на загальну суму 435 млн євро. Відповідно, Україна на експортному ринку квасолі — поки гравець-початківець, але їй є куди рости.

На сьогоднішній день активно на великий площах вирощують квасолю агрохолдинги «Сварог Вест Груп» та АТК.

Квасоля — це одна з найбільш маржинальних культур, яка стоїть останньою серед зернових і зернобобових перед овочевими культурами.

Ми квасолю почали вирощувати років 12 тому. Спочатку вирощували вітчизняні сорти, зокрема Мавка. Це не достатньо високопродуктивний сорт, який часто осипався і мав низку проблем. Навіть на деякий час ми відмовилися від її вирощування, а згодом перейшли на імпортні сорти: Неві Бінс, Ред Кінгі Бінс, Блек Бінс — це похідні з американських, канадських та інших сортів.

Тепер це потенційно інша культура, яка здатна сформувати врожай на рівні 2–4 т/га. Навіть, якщо ми збираємо менше, десь 2,5 т, то за постійно зростаючих цін (2020 р. — 850–900 дол./т, у 2021-му — вже 975 дол./т) ми гарантовано маємо майже 70 тис. грн.

Якщо господарство збирає 3 т/га сої, то воно, використовуючи таку саму технологію, легко збере 2,5 т/га квасолі. Тобто, якщо господарство хоче підібрати найкращий попередник для озимих зернових і при цьому ще й отримати непоганий заробіток, то вирощування квасолі є найкращим варіантом.

Квасолю висівають після сої в третій декаді травня (допустима перша декада червня), період її вегетації — близько 80 днів і збирають її перед соєю. Квасоля — це культура з великим стрижневим коренем, який структурує ґрунт, а бульбочкові бактерії фіксують азот, удобрюючи ґрунт. Після збирання квасолі, застосовуючи мінімальний обробіток ґрунту, аграрій встигає висіяти озимі зернові, які ввійдуть у зиму в нормальному стані.

Витрати на вирощування квасолі разом із насінням та доглядом за посівами, практично однакові з витратами на сою.

Органічна квасоля — це дуже круто і, звісно, такі технології теж є. Для того аби виростити органічну квасолю, поки що органічне насіння не потрібне. Щодо технології, то ми над цим плідно працюємо і є вже певні здобутки, але ще конкретно сказати нічого не можемо.