У Раді працюють над новою системою бронювання: яких змін прагне бізнес

Як говориться у повідомленні парламенту, депутати пропонують надати можливість роботодавцю самостійно визначити стратегічно важливих для підтримки життєдіяльності бізнесу робітників, сплатити 20 тис. грн на місяць військового збору за кожного з них, й продовжувати працювати та сплачувати податки, необхідні для забезпечення Сил оборони та безпеки.

«Українському бізнесу все одно потрібно бронювання, оскільки він має працювати, – зазначив голова комітету Дмитро Наталуха. — Не буде бізнесу з його податками — не буде за що утримувати наших захисників. Ось така, може, комусь неприємна, але очевидна правда. Але ще раз — хай бізнес вирішить сам, хто з його співробітників є стратегічним».

Поряд з економічним бронюванням частковою альтернативою може слугувати економічна мобілізація — це коли через механізм трудової військової повинності бізнес із залученням своїх ресурсів надає необхідні послуги та виконує роботи в тих сферах, в яких бізнес володіє більшими компетенціями та ефективністю, аніж військові. Для прикладу, такі сфери як закупівлі, логістика, procurement менеджмент, медичне обслуговування, ремонт техніки, ІТ, будівництво фортифікацій, побутове обслуговування, діловодство, HR тощо. Вивільнені в результаті військові можуть виконувати інші, більш важливі та специфічні завдання, пояснюють у парламенті.

Водночас голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк під час зустрічі з «Українською радою бізнесу» повідомила, що наразі розглядається опція доопрацювання системи електронного бронювання і вводиться автоматичне продовження всіх бронювань на місяць, після чого цю опцію можна буде повторити.

За її словами, компаніям важливо отримати чітке рішення і відповідно до нього адаптувати всі свої процеси і надалі працювати, що через невизначеність зараз просто неможливо.

«Бізнес-асоціації озвучують декілька найбільш розповсюджених проблемних моментів щодо бронювання співробітників. По-перше, неможливість бронювання фопів і також гіг-фахівців, які працюють як резиденти «Дія.City». По-друге, невизначеність у термінах бронювання, коли незрозуміло, як діяти після завершення 6-місячного періоду бронювання. Наприклад, чи потрібно подавати документи на перебронювання, чи бронювати з нуля, чи працівники будуть вважатися придатними для мобілізації», — цитує слова Шуляк пресслужба партії.

За словами депутатки, створює додаткові ризики і вимога бронювати не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників — багато компаній не подають списки на бронювання через побоювання. Не менш актуальне питання — терміни розгляду заявок на бронь, компанії можуть чекати відповіді від Міністерства оборони аж до 5-6 місяців. А найменша помилка в пакеті поданих документів на бронювання означає повернення цих документів без будь-яких пояснень. Комунікація з цього приводу абсолютно не налагоджена, що і потрібно виправити, пояснила Олена Шуляк.

«З цими і аналогічними проблемами до нас звертаються десятки бізнес-асоціацій. Тому зараз нам потрібно зібрати докупи всі проблемні питання, подати їх міністерству і отримати чіткі й зрозумілі відповіді. Якщо є запитання, на які відповідь негативна, це вже плюс, оскільки буде розуміння, як діяти і переформатовувати свою діяльність. Тобто головне — ясність», — підкреслила нардепка.

За словами Шуляк, дуже багато питань би вирішило запровадження електронного бронювання — оскільки бронюються співробітники, які вже стоять на обліку в ТЦК, і всі їхні документи підготовлені, процес бронювання далі, по суті, є бюрократією, яка займає час і громадянина, якій бронюється, і міністерства. Документи з ТЦК переглядаються у ручному режимі, а це сотні сторінок і 1,5-2 місяці, допоки буде готове відповідне рішення, і які можуть бути критичними для бізнесу. Тому для більшості компаній електронне бронювання стало б серйозною підтримкою.