У Китаю з’явиться власна олійна біопаливна культура – ​​ідезія

У зв’язку зі світовою енергетичною кризою та скороченням ресурсів викопного палива біопаливо привертає увагу як альтернативне джерело енергії. Китай, як велика країна, що розвивається, довгий час залежав від вугілля і тепер шукає біопаливо для диверсифікації своєї енергетичної структури та забезпечення сталого розвитку. Як власну біопаливну культуру китайські дослідники запропонували впровадити на наймаргінальніших землях плантації дерев з олійними плодами – ідезії з родини вербові, що також допоможе вирішити проблему бідності в сільських районах.

Портал AgroXXI ознайомився зі статтею китайських дослідників із низки наукових організацій КНР, які у спільній роботі запропонували нову олійну культуру для перетворення найменш родючих земель під біопаливні плантації.

…Після першої нафтової кризи 1970-х років світ, що зіткнувся з серйозною енергетичною кризою через посилення виснаження енергетичних ресурсів та екологічних проблем, активно шукає біопаливо як альтернативу традиційному викопному паливу.

Зокрема, Бразилія та США, як піонери в галузі біопалива, в основному використовують цукрову тростину та кукурудзу як сировину. У той же час інші регіони та країни по всьому світу також прискорюють комерціалізацію біоенергії для заміни палива.

Багато країн встановили добровільні чи обов’язкові цілі щодо заміни нафтового палива біопаливом для задоволення потреб енергетичного переходу. Для країн, що розвиваються, особливо великих країн, таких як Китай, важливість біопалива зростає.

Китай, який тривалий час покладався на вугілля, стикається з проблемою енергетичної структури, і через виснаження запасів палива та вплив на довкілля поточна модель енергопостачання не буде стійкою в найближчому майбутньому. Більше того, країна має забезпечити енергетичну безпеку як у сьогоденні, так і в майбутньому, щоб продовжувати досягати значного зростання та розвитку.

Однак, на відміну від багатьох інших країн, велика кількість населення Китаю та обмежені ресурси орних земель обмежують використання кукурудзи або цукрової тростини як сировина для біоенергетики в Китаї.

Уряд Китаю роз’яснив керівні принципи розвитку біопалива: «Непродовольчі культури як сировина та вирощування цих культур на маргінальних землях». Цей принцип спрямований на забезпечення розвитку біопаливної промисловості без загрози продовольчій безпеці та сільській економіці. Тому виробництво біопаливної сировини обмежується маргінальними землями, щоб уникнути конкуренції із продовольчими культурами за земельні ресурси, тим самим забезпечуючи продовольчу безпеку країни. Водночас це також сприяє розвитку стійкої біоенергетичної промисловості.

Південно-китайський карстовий регіон, один із найбільш типових і складних карстових регіонів у світі з найбагатшими типами карстових ландшафтів, займає площу понад 550 000 км2. Він стоїть поряд із Центральною Америкою та Південно-Східною Європою як один із трьох основних районів зосередження карбонатних порід у світі.

На регіон припадає понад 30% потенційно придатної використання маргінальної площі земель Китаю, забезпечуючи відносно рясні земельні ресурси у розвиток непродовольчих енергетичних культур.

Південно-китайський карстовий регіон також є районом з найбільшими масштабами та найглибшим ступенем сільської бідності в Китаї і є одним із чотирьох основних екологічно вразливих районів країни. Регіон стикається з численними проблемами, в основному включаючи несприятливі природні умови, такі як недостатнє природне багатство, суворе географічне середовище та постійне погіршення екологічного середовища.

Гірський карстовий рельєф призводить до нестачі орних земель, що обмежує економічний розвиток і, певною мірою, посилює проблеми регіональної бідності. Зі зростанням населення необґрунтоване освоєння земель та надмірна обробка ще більше погіршили стан земельного середовища, що призвело до значного скорочення площі орних земель, а також до кількох серйозних екологічних проблем, таких як ерозія ґрунту та кам’янисте опустелювання.

Для Південного карстового регіону, який має убогі та безплідні землі, опора на традиційне вирощування продовольчих культур ускладнює ефективне сприяння економічному зростанню. Тому необхідно терміново прийняти нові стратегії та методи для адаптації до місцевих особливих умов та сприяння сталому економічному розвитку.

Idesia polycarpa, листопадний вид дерев, що належить до сімейства вербові та трибі Flacourtiaceae, відомий своїм швидким ростом і великою кореневою системою. Він стійкий до посухи і може процвітати в поганих ґрунтових умовах, ефективно запобігаючи ерозії ґрунту, і зазвичай використовується як піонерна рослина в екологічному відновленні районів карстового опустелювання.

Крім того, як багаторічна деревна нехарчова олійна культура, Idesia polycarpa характеризується високою врожайністю та якістю, з потенційними виходами, що досягають 3000–4500 кг з гектара, та циклом виробництва плодів, який може тривати від 70 до 100 років.

Дослідження показують, що м’якоть плода та насіння становлять 62,3% та 37,6% ваги плода, з вмістом олії 37,22% та 24,29% відповідно.

Екстракти з плодів Idesia polycarpa також мають потенційні медичні цінності для застосування в контролі ваги, а також у лікуванні та профілактиці гіперліпідемії та атеросклерозу.

У промисловості сировину плодів можна використовувати як мастильний матеріал, емульгатор, осушувач і матеріал для біодизелю, демонструючи значні екологічні та багатогранні економічні цінності.

Вирощування Idesia polycarpa має велике значення для гірських районів, де орних земель мало, оскільки воно допомагає перетворити структуру вирощування, розвивати характерні галузі промисловості, просувати нові сільськогосподарські моделі та досягати доброчесного циклу економічного розвитку та охорони навколишнього середовища.

Посадка Idesia polycarpa не лише підтримує регіональний розвиток та управління опустелюванням карсту, а й відіграє вирішальну роль у забезпеченні національної продовольчої та енергетичної безпеки. Щоб краще адаптуватися до потреб регіонального та промислового розвитку, отримання глибокого розуміння потенціалу поширення Idesia polycarpa у цих районах є цінним та необхідним.

Idesia polycarpa, як вид дерев, що швидко зростає, стійкий до посухи і здатний процвітати на бідному ґрунті, добре адаптований до карстового регіону і має важливе значення для екологічного відновлення та виробництва біодизелю, підкреслюють дослідники.

За статтею групи авторів (Яньян У, Панлі Юань, Сільянг Лі, Чуньцзи Го, Фуцзюнь Юе, Гуанцзе Ло, Сяодун Ян, Чжунхуа Чжан, Ін Чжан, Джінлі Ян, Хаобяо Ву, Гуанхун Чжоу), опублікованій в журналі Agronomy 202

Позначки:Китай, олійні культури, идезия