Туреччина переходить на планове та водозберігаюче сільське господарство через посуху
Мета – досягти економії води до 50 відсотків шляхом реалізації заходів щодо водозбереження у співпраці з промисловцями
Захід проводився з основним порядком денним «Оцінка більш ефективного та дієвого внеску сільськогосподарської галузі в нашу економіку шляхом посилення інтеграції між сільським господарством та промисловістю з далекоглядною перспективою.
У своєму виступі міністр Ібрагім Юмакли наголосив, що спосіб забезпечити якісну сировину, необхідну промисловому сектору, та захистити її від коливань цін – це контрактне виробництво, і сказав: «Сільськогосподарський та промисловий сектори є частинами одного цілого, і я прошу підтримки у наших шановних промисловців щодо розширення контрактного виробництва».
Турецьке сільське господарство досягло багато чого за останні 22 роки завдяки вкладу та держпідтримці, наприклад, за словами Юмакли, було надано 1,6 трильйона лір сільськогосподарської підтримки, щоб спонукати фермерів до виробництва. Також значно скорочено кількість земель, що залишилися поза сільським господарством, захищено держпідтримкою 440 сільськогосподарських рівнин площею 93 мільйони гектарів, популяризується органічне сільське господарство та передові агропрактики.
Заявивши, що уряд надає особливого значення інвестиціям у розвиток сільських районів з метою посилення інтеграції сільського господарства та промисловості, Юмакли повідомив, що у цьому контексті виділено гранти у розмірі 95 мільярдів лір на 93 тисячі проектів.
Завдяки виконаній роботі турецькі сільгосптоваровиробники без проблем задовольнили потреби у продовольстві 85 мільйонів населення та майже 60 мільйонів туристів, зазначив міністр.
«Крім того, експортувавши у 2023 році 2200 видів продукції до 212 країн та регіонів, ми внесли до нашої країни 31 мільярд доларів. Наша країна посідає перше місце в Європі та входить до десятки найбільших країн світу з обсягом сільськогосподарської продукції на 69,2 мільярда доларів. У всіх цих досягненнях великий вплив мають сільське господарство та постачання ресурсів, які промислові галузі забезпечують одна одній. Більше того, внесок промислового сектору у розвиток нашої сільської місцевості є гарантією нашої продовольчої безпеки, і я хотів би висловити подяку нашим фермерам, які є головними архітекторами цих успіхів, та нашим промисловцям за їхню підтримку цього успіху».
З іншого боку, за останні 10 років турецький агропром зіткнувся з багатьма факторами ризику, від епідемій до воєн, від стихійного лиха до зміни клімату та зростання населення, і ці фактори визначені як «нова норма».
«Нова норма збільшує витрати у всьому світі, викликає зростання споживання, збільшує витрати на логістику, викликає монополізацію в сільському господарстві та продовольстві, викликає міграцію і призводить до того, що сільськогосподарські угіддя скорочуються з кожним днем. Так, згідно з прогнозами зростання населення, 2050 року потрібно на 70 відсотків більше продовольства, ніж сьогодні. Для виробництва цих продуктів нам знадобиться на 55 відсотків більше води. Для цього нам потрібне сильне сільське господарство та сильний промисловий сектор. Необхідно ефективніше використовувати ресурси нашої країни. Тому сьогодні ми маємо шукати способи виробляти більше з меншими ресурсами за допомогою технологій та науки, створюючи нову агрополітику», – сказав Юмакли.
Підкресливши, що минулого року було вжито революційних заходів у цьому контексті, Юмакли продовжив: «За допомогою цих правил ми будемо спрямовувати сектор у рамках стійкості, ефективності, якості, простежуваності та інвестицій у сектор. Ці правила включають ведення сільського господарства відповідно до води, перехід на планове сільськогосподарське виробництво, введення у виробництво необроблюваних земель, реєстрацію всіх площ сільськогосподарського виробництва та розширення контрактного виробництва. Вся наша агрополітика інтегрована із основною політикою нашої держави. Якщо ми не хочемо мати проблеми з безпекою постачання найближчими роками і хочемо гарантувати безпеку постачання, ми повинні працювати над цим швидко. Сподіваюся, у новому виробничому році ми перейдемо до планового виробництва, особливо щодо тваринництва та аквакультури. Ми розпочали відповідне виробництво з 1 січня», – сказав Юмакли.
Наголосивши, що контрактне виробництво дозволяє забезпечити якісну сировину, необхідну промисловому сектору, одночасно захищаючи її від коливань цін, Юмакли сказав: «Наші фермери виробляють продукцію з гарантією доходу. Таким чином, ми забезпечуємо максимальну ефективність за оптимальних витрат під час сільськогосподарського виробництва. З метою популяризації контрактного виробництва ми надаємо додаткову 15-відсоткову знижку на сільськогосподарські кредити, які вони використовують. Таким чином наші виробники, які відповідають іншим необхідним умовам, можуть досягти дуже серйозного зниження відсоткових ставок».
Міністр сільського та лісового господарства Туреччини підкреслив, що сільськогосподарське та промислове виробництво слід планувати загалом, беручи до уваги достатність та стійкість водних ресурсів, що входять до числа областей, що найбільше постраждали від зміни клімату.
Заявивши, що більшість обмежених ресурсів прісної води використовується для сільськогосподарського виробництва та обробної промисловості, заснованої на сільському господарстві, Юмакли зазначив, що показники використання води насправді підтверджують, що сільськогосподарський та промисловий сектори тісно пов’язані один з одним.
Заявивши, що Туреччина сьогодні відчуває водний дефіцит через свою нинішню ситуацію і що, якщо звички не зміняться, вона може стати країною, бідною водою через 6 років, міністр розповів, що в цьому контексті направлено 2,4 трильйони лір ресурсів у водозбереження та іригаційні площі, підписано багато проектів.
Юмакли заявив, що дослідження щодо мобілізації ефективності використання води продовжуються, розроблено пріоритетні дії відповідно до цілей щодо ефективності використання води у містах, сільському господарстві, промисловості та індивідуальному порядку. Мета – досягти економії води до 50 відсотків шляхом реалізації заходів з водозбереження у співпраці з промисловцями, дотримуючись принципів «нульових втрат води» та «нульових скидів» шляхом циклічного водокористування та переробки стічних вод.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом