Туреччина “ігнорує” українське зерно?

Туреччина тимчасово перестала купувати пшеницю з РФ, і обрала як альтернативного постачальника Південну Америку. Але чому ж не Україну? USM розібрався у ситуації.

Туреччина

Трейдери заявили, що падіння турецької валюти стримує закупівлі із Чорноморського регіону. Падіння турецької ліри тисне на попит покупців багатьом партіям російської пшениці з Азовського басейну, а закупівлі зерна з Чорноморського регіону зовсім «завмерли».

Курс турецької ліри почав падати після рішення Центрального банку Туреччини зменшити ключову ставку з 16% до 15% при інфляції в 20%. Останніми днями курс ліри досягав історичного мінімуму — 13,8 за долар.

Додатково стриманий попит обумовлений наявністю великих обсягів зерна з РФ на турецьких складах. Російські експортери, які розмістили товар на складах у Туреччині заздалегідь, мають перевагу над іншими постачальниками, оскільки зафіксували витрати на мито. На період із 8 по 14 грудня Мінсільгосп РФ встановив мито на експорт пшениці у розмірі $84,9/тонна — це її максимальне значення з моменту введення у червні поточного року.

Дорогі ставки фрахту на доставку невеликими партіями посилили вигідне становище компаній, які вже доставили зерно на портові склади. На маршруті Азов – порти Мармурового моря ставки фрахту зросли до $60/тонна. З середини листопада фрахт вже неодноразово оновлював історичні максимуми.

Росія

Росія є провідним постачальником зерна до Туреччини. Але країна стала неконкурентоспроможною: експортне мито та потенційна квота у другій половині сезону змусили турецьких імпортерів шукати постачання на інших ринках.

Брокери зазначають, що попередній обсяг квот на експорт пшениці з Росії на ІІ половину сезону 2021/2022 (15 лютого – 30 червня) становитиме 9 млн тонн. Це перевищило очікування окремих операторів.

Туреччина розглядає Південну Америку та Європу як альтернативні постачальники пшениці. На початку минулого тижня до Туреччини продали дві партії аргентинської пшениці з протеїном 11,5% за $352/тонна CFR. Також деякі джерела повідомляли, що наприкінці минулого тижня для Туреччини продали партію пшениці бразильського походження з відвантаженням у лютому.

При цьому обсяг експорту пшениці до Туреччини з Аргентини в 2000-2021 роках. становить лише 188 тис. тонн.

Минулого року, за даними Agricensus, Росія поставила до Туреччини 7,72 млн. тонн пшениці – це 75% загального імпорту Туреччини. З цієї кількості 5,1 млн. тонн відправили в січні-вересні поточного року.

Європа — другий за величиною постачальник пшениці до Туреччини (1,33 млн. тонн у 2020 році). Цей регіон є альтернативним джерелом високопротеїнової пшениці, яку Туреччина часто закуповує в Німеччині, Польщі, Латвії та Литві.

Незважаючи на те, що зафрахтувати судно з Європи вигідніше, ніж із Південної Америки, європейська пшениця з протеїном 11,5% та 12,5% є для Туреччини неконкурентоспроможною за ціною. Наразі Туреччина веде перемовини щодо постачання пшениці з протеїном 14% для відвантаження у лютому з портів Балтійського моря.

Україна

На тлі експортних квот до РФ українська пшениця почала падати в ціні. Так, станом на 7 грудня вартість пропозицій української пшениці з протеїном 11,5% FOB Бердянськ з поставкою в грудні знизилася на $5/тонна проти 3 грудня – до $305/тонна, тоді як на протеїн 12,5% ціни знизилися на $4 /тонна – до $309/тонна.

Туреччина для України – третій за величиною імпортер пшениці після Індонезії та Єгипту. За даними Stark Shipping, з початку сезону (1 липня) Україна відвантажила морем до Туреччини понад 1,4 млн тонн пшениці. Чому Туреччина вирішила закупити пшеницю у Європи та Південної Америки, а не в Україні?

Як розповів USM директор і партнер консалтингової компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк, зараз дійсно є питання щодо російських квот на пшеницю після Нового року, і Туреччина шукає альтернативи.

«Нині на ринку у грудні-січні мають з’явитися Аргентина та Австралія. Тому всі й поглядають у той бік. Але ніхто не каже, що це буде масово, бо возити дорого. Але як диверсифікація покупок така практика працює», — зазначив аналітик.

Юрій Гаврилюк наголосив, що Україна, США, Аргентина та РФ торгують пшеницею приблизно в одну ціну. Питання стоїть у наявності саме продовольчої пшениці та ціни на неї. Зараз вартість «просіла» через додаткову ліквідність з боку фермера і малу — з боку покупців. Але кількість тендерів на пшеницю на ринку дуже велика.

«Поки що до січня переживати не потрібно, а після, наявність Аргентини та Австралії на ринку все одно буде відчутною. Наголошую, питання залишається щодо наявності саме продовольчої пшениці, оскільки погода у всіх така, що фуражу — багато, а продовольчої пшениці — мало», — резюмував експерт.

За підсумками падіння цін на пшеницю в Україні та рішення Туреччини як імпортера викликають на вітчизняному ринку легку паніку. Насправді, складна та непередбачувана експортна політика РФ мотивувала Туреччину замовити пшеницю з інших регіонів. Однак ці закупівлі можна назвати експериментальними та поодинокими. Падіння національної валюти викликало «затишшя» на турецькому ринку, яке працює не лише для закупівель із РФ, а й глобально — на бажання та можливість купувати. Змінити ситуацію «по-крупному» зможуть Аргентина та Австралія, коли вийдуть на ринок із зимовим урожаєм зернових.

Ukrainian Shipping Magazine

Позначки:Німеччина, Україна, Індонезія, Туреччина, Латвія, зерно, Литва, пшениця, Єгипет, Аргентина, Австралія, Росія, Польща, фрахт