Технічні коноплі – вдалий досвід для «Агротрейд»

Джерело:  AgroTimes
конопля

Цьогоріч Група «Агротрейд» уперше посіяла технічні коноплі. Досвід виявився вдалим, отже, планують працювати з культурою й надалі. 

Під технічні коноплі виділили майже 200 гектарів у Чернігівській області. Для підготовки до жнив компанія плідно співпрацювала з фахівцями Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, щоб перейняти потрібний досвід. Станом на тепер повністю завершено обмолот, а врожайність культури перевищила очікувану. Загальний план з її збирання виконано на 110%. Наступного року посівні площі планують збільшити на 150%. Директор агропромислового департаменту Групи «Агротрейд» Олександр Овсяник розповів нам про свій досвід роботи з культурою, труднощі та переваги, а також про перспективи цього напряму на ринках збуту.

— Чернігівська область — район підвищеного ризику господарювання. Чому саме там вирішили працювати з культурою? 

— По-перше, ми виходили з того, що на Чернігівщині потрібно вводити нову культуру, адже там була двопільна сівозміна: ріпак та озима пшениця. Соняшник і кукурудза себе не надто добре показали в регіоні. Тому іншою альтернативою була трипільна сівозміна, коли два роки поспіль вирощують озиму пшеницю, а потім — ріпак. Утім, ріпак краще було «розбавити». По-друге, нам було відомо, що поруч є ринки збуту для технічних конопель. Адже у Сумах і Броварах існує потреба в тресті (волокнах) культури. По-третє, незважаючи на те, що на Чернігівщині пісок і бідні ґрунти, там зазвичай більше опадів, ніж в інших частинах земельного банку Групи «Агротрейд». Ураховуючи ці чинники, ми вирішили вирощувати технічні коноплі саме на Чернігівщині на площі 200 гектарів.

— Яку технологію вирощування застосовували? Раніше у повідомленнях компанії згадувалися технологічні труднощі. З чим саме вони були пов’язані? Як вдалося розв’язати? 

— Ми вивчили заздалегідь можливі технології вирощування та досвід інших агрокомпаній. Загалом ідеально вирощувати коноплі в Україні не вміє ніхто. Не вміють не через непрофесійність, а через відсутність напрацьованої ефективної технології. Наприклад, наразі не існує гербіцидів, інсектицидів і фунгіцидів, зареєстрованих в Україні для цієї культури. Тому все робилося в межах власних навичок, досвіду і розуміння дії тих чи інших засобів.

До війни в планах компанію було посіяти органічні коноплі на Харківщині, а на Чернігівщині — запустити конвенційне вирощування. Через війну органіка відпала, тому що на Харківщині не були доступні потрібні землі. Отож лишилася Чернігівщина. Планували, що захищатимемо культуру ґрунтовими гербіцидами. Однак, як я вже зазначив, гербіцидів, зареєстрованих в Україні для конопель, немає. Тому на випробувальному полігоні довелося дослідити 40 варіантів різних гербіцидів. Зрештою відібрали ті, що потрібні. Фунгіциди, інсектициди та гербіциди обирали для наявних хвороб і шкідників. Десикацію не робили, але в майбутньому будемо над нею працювати.

Під час роботи з культурою є багато нюансів із сівбою — якістю, способами та нормами. Також багато нюансів виникає з визначенням строків збирання. Цьогоріч ми наразилися на багато труднощів, які виправлятимемо вже наступного сезону. Це дозволить покращити результати. Річ у тім, що наша запланована врожайність була на рівні середньозваженої в Україні, але вона не є оптимальною чи високою. У нас є потенціал для зростання.

— Які саме нюанси неможливо передбачити під час збирання культури? Як вдалося розв’язати? 

— Нині в нас уже є потрібний досвід, тому можемо передбачити майже все. Але в підготовці до перших в історії компанії жнив технічних конопель ми не могли передбачити періоди дозрівання. Однак тепер зрозуміло, що збирати можна набагато пізніше, ніж збирали цьогоріч.

Також були деякі проблеми з комбайнами: міцне волокно конопель обривало механізми, які були в поганому технічному стані або вимагали більшого захисту. Треста накручується на елементи техніки, що обертаються ззовні, а потім утворює вузли, які б’ють по слабких місцях машин. Тому до жнив конопель комбайни мають пройти повну технічну підготовку й обслуговування та бути в ідеальному стані. Хоча навантаження на них завеликого немає, адже маса верхівки, яку ми збираємо, порівняно невелика. До того ж вона легко обмолочується.

Крім того, є труднощі з вологістю — ворох потрібно відразу очищати й відбирати зелень. Також ускладнюють косіння високі температури — ворох починає швидко грітися, а це збільшує кислотність насіння, рівень якої є одним із показників якості.

— Які дослідні підходи застосовували цьогоріч та що плануєте на майбутнє? 

— Цьогоріч ми дослідили сорок підходів ґрунтового захисту та три — посходового. З останнім у нас були негативні результати. Із сорока варіантів ґрунтового захисту тридцять один виявився не вартим уваги. Працювали ми тільки з дев’ятьма, використовуючи їх у різних варіаціях.

— Де саме плануєте збільшити площі під культурою (на 150% згідно з попереднім повідомленням) наступного року? Чому саме там — ґрунти, клімат, логістика? 

— Це буде на Чернігівщині, тому що в наших підприємств тут є ліцензія. Наразі ми очікуємо на збільшення квоти. Крім того, вибір регіону пов’язаний із запитами ринку та логістики. Я про це вже розповідав. У перспективі готуємося до сівби конопель на Сумщині. Плануємо, що це буде у 2025 році. Для цього нині працюємо над створенням єдиної інструкції з роботи підприємства — від отримання ліцензії до запуску конопляного хабу.

— Куди експортуватимете насіння? Які ринки збуту волокна в Україні? 

— Ринок волокна на теренах України є, проте він невеликий. Повністю забезпечити його ми не можемо. У Групі розраховують на продаж трести у сусідніх регіонах. Волокно — це логістика. Возити солому — дорого, тому є локальність. Проте наші нинішні обсяги «розлітаються». Аби вийти на посіви у тисячі гектарів замість двох сотень, потрібно спочатку знайти покупців.

Щодо насіння, то в Україні з ним складніше, хоча переробники теж є. З деякими ми вже налагодили контакти, з іншими намагаємося це зробити. Тому готового рішення з продажу насіння всередині держави поки що немає.

— Новий сорт Софія — це селекційний результат суто українських фахівців, чи він базується на закордонних напрацюваннях? Чому плануєте працювати саме з ним? 

— Софія — розроблення українських агрофахівців. Наразі насінництво конопель у нас недостатньо розвинене. Є досить велика внутрішньосортова варіативність — трапляються рослини, що суттєво різняться одна від одної. Цьогоріч ми працювали із сортами Гляна та Глесія. Загалом вони — непогані, але не зовсім сподобалися за чистотою і результативністю. Софія за цими показниками подобається набагато більше. Тому ми вирішили працювати саме з нею. Крім того, в Україні наявний дефіцит насіння технічних конопель — можемо обирати лише з 3–4 сортів.

— Завдяки чому план перевиконано на 110%? 

— Насамперед нам майже все вдалося з контролем шкідників і бур’янів. У нас був потужний інсектицидний захист, який зупинив появу шкідників, тому пошкодженого зерна практично немає. Ми відповідально поставилися до збирання та впоралися з ним набагато раніше, ніж більшість інших компаній. Це, на мою думку, також підвищило врожайність. Крім того, у нас хороша система внесення добрив. Тому все зійшлося. Але повторюю, потенціал для росту є.

— Як взагалі оцінюєте перспективи роботи з культурою в Україні? 

— Досить багато людей нею цікавляться — запитують і приїжджають до нас. На мою думку, враховуючи ситуацію на ринку з цінами на пшеницю, кукурудзу та соняшник, технічні коноплі — досить економічно привабливі. Технологічні проблеми, як на мене, не будуть обмежувальним чинником. З часом ми маємо прийти до того, що культура стане популярною, і її вирощуватимуть на великих площах. Тоді не буде проблем і з реалізацією.

— Чи потрібна специфічна техніка для роботи з культурою чи певні навички з агрономії? Яку саме техніку застосували ви? 

— У разі комбінованого типу вирощування — на насіння і волокно, як це робили ми, специфічної техніки не потрібно. Такі агрегати цілком доступні. Ідеться про зернові сівалки та комбайни, преси для волокна, граблі тощо. Але якщо з коноплями працювати тільки заради волокна і збирати їх у фазу зеленця, тоді, звісно, потрібні інші комбайни.

Олександр Овсяник

директор агропромислового департаменту Групи «Агротрейд»

Позначки:,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!