Технічні коноплі – вдалий досвід для «Агротрейд»
Цьогоріч Група «Агротрейд» уперше посіяла технічні коноплі. Досвід виявився вдалим, отже, планують працювати з культурою й надалі.
Під технічні коноплі виділили майже 200 гектарів у Чернігівській області. Для підготовки до жнив компанія плідно співпрацювала з фахівцями Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, щоб перейняти потрібний досвід. Станом на тепер повністю завершено обмолот, а врожайність культури перевищила очікувану. Загальний план з її збирання виконано на 110%. Наступного року посівні площі планують збільшити на 150%. Директор агропромислового департаменту Групи «Агротрейд» Олександр Овсяник розповів нам про свій досвід роботи з культурою, труднощі та переваги, а також про перспективи цього напряму на ринках збуту.
— Чернігівська область — район підвищеного ризику господарювання. Чому саме там вирішили працювати з культурою?
— По-перше, ми виходили з того, що на Чернігівщині потрібно вводити нову культуру, адже там була двопільна сівозміна: ріпак та озима пшениця. Соняшник і кукурудза себе не надто добре показали в регіоні. Тому іншою альтернативою була трипільна сівозміна, коли два роки поспіль вирощують озиму пшеницю, а потім — ріпак. Утім, ріпак краще було «розбавити». По-друге, нам було відомо, що поруч є ринки збуту для технічних конопель. Адже у Сумах і Броварах існує потреба в тресті (волокнах) культури. По-третє, незважаючи на те, що на Чернігівщині пісок і бідні ґрунти, там зазвичай більше опадів, ніж в інших частинах земельного банку Групи «Агротрейд». Ураховуючи ці чинники, ми вирішили вирощувати технічні коноплі саме на Чернігівщині на площі 200 гектарів.
— Яку технологію вирощування застосовували? Раніше у повідомленнях компанії згадувалися технологічні труднощі. З чим саме вони були пов’язані? Як вдалося розв’язати?
— Ми вивчили заздалегідь можливі технології вирощування та досвід інших агрокомпаній. Загалом ідеально вирощувати коноплі в Україні не вміє ніхто. Не вміють не через непрофесійність, а через відсутність напрацьованої ефективної технології. Наприклад, наразі не існує гербіцидів, інсектицидів і фунгіцидів, зареєстрованих в Україні для цієї культури. Тому все робилося в межах власних навичок, досвіду і розуміння дії тих чи інших засобів.
До війни в планах компанію було посіяти органічні коноплі на Харківщині, а на Чернігівщині — запустити конвенційне вирощування. Через війну органіка відпала, тому що на Харківщині не були доступні потрібні землі. Отож лишилася Чернігівщина. Планували, що захищатимемо культуру ґрунтовими гербіцидами. Однак, як я вже зазначив, гербіцидів, зареєстрованих в Україні для конопель, немає. Тому на випробувальному полігоні довелося дослідити 40 варіантів різних гербіцидів. Зрештою відібрали ті, що потрібні. Фунгіциди, інсектициди та гербіциди обирали для наявних хвороб і шкідників. Десикацію не робили, але в майбутньому будемо над нею працювати.
Під час роботи з культурою є багато нюансів із сівбою — якістю, способами та нормами. Також багато нюансів виникає з визначенням строків збирання. Цьогоріч ми наразилися на багато труднощів, які виправлятимемо вже наступного сезону. Це дозволить покращити результати. Річ у тім, що наша запланована врожайність була на рівні середньозваженої в Україні, але вона не є оптимальною чи високою. У нас є потенціал для зростання.
— Які саме нюанси неможливо передбачити під час збирання культури? Як вдалося розв’язати?
— Нині в нас уже є потрібний досвід, тому можемо передбачити майже все. Але в підготовці до перших в історії компанії жнив технічних конопель ми не могли передбачити періоди дозрівання. Однак тепер зрозуміло, що збирати можна набагато пізніше, ніж збирали цьогоріч.
Також були деякі проблеми з комбайнами: міцне волокно конопель обривало механізми, які були в поганому технічному стані або вимагали більшого захисту. Треста накручується на елементи техніки, що обертаються ззовні, а потім утворює вузли, які б’ють по слабких місцях машин. Тому до жнив конопель комбайни мають пройти повну технічну підготовку й обслуговування та бути в ідеальному стані. Хоча навантаження на них завеликого немає, адже маса верхівки, яку ми збираємо, порівняно невелика. До того ж вона легко обмолочується.
Крім того, є труднощі з вологістю — ворох потрібно відразу очищати й відбирати зелень. Також ускладнюють косіння високі температури — ворох починає швидко грітися, а це збільшує кислотність насіння, рівень якої є одним із показників якості.
— Які дослідні підходи застосовували цьогоріч та що плануєте на майбутнє?
— Цьогоріч ми дослідили сорок підходів ґрунтового захисту та три — посходового. З останнім у нас були негативні результати. Із сорока варіантів ґрунтового захисту тридцять один виявився не вартим уваги. Працювали ми тільки з дев’ятьма, використовуючи їх у різних варіаціях.
— Де саме плануєте збільшити площі під культурою (на 150% згідно з попереднім повідомленням) наступного року? Чому саме там — ґрунти, клімат, логістика?
— Це буде на Чернігівщині, тому що в наших підприємств тут є ліцензія. Наразі ми очікуємо на збільшення квоти. Крім того, вибір регіону пов’язаний із запитами ринку та логістики. Я про це вже розповідав. У перспективі готуємося до сівби конопель на Сумщині. Плануємо, що це буде у 2025 році. Для цього нині працюємо над створенням єдиної інструкції з роботи підприємства — від отримання ліцензії до запуску конопляного хабу.
— Куди експортуватимете насіння? Які ринки збуту волокна в Україні?
— Ринок волокна на теренах України є, проте він невеликий. Повністю забезпечити його ми не можемо. У Групі розраховують на продаж трести у сусідніх регіонах. Волокно — це логістика. Возити солому — дорого, тому є локальність. Проте наші нинішні обсяги «розлітаються». Аби вийти на посіви у тисячі гектарів замість двох сотень, потрібно спочатку знайти покупців.
Щодо насіння, то в Україні з ним складніше, хоча переробники теж є. З деякими ми вже налагодили контакти, з іншими намагаємося це зробити. Тому готового рішення з продажу насіння всередині держави поки що немає.
— Новий сорт Софія — це селекційний результат суто українських фахівців, чи він базується на закордонних напрацюваннях? Чому плануєте працювати саме з ним?
— Софія — розроблення українських агрофахівців. Наразі насінництво конопель у нас недостатньо розвинене. Є досить велика внутрішньосортова варіативність — трапляються рослини, що суттєво різняться одна від одної. Цьогоріч ми працювали із сортами Гляна та Глесія. Загалом вони — непогані, але не зовсім сподобалися за чистотою і результативністю. Софія за цими показниками подобається набагато більше. Тому ми вирішили працювати саме з нею. Крім того, в Україні наявний дефіцит насіння технічних конопель — можемо обирати лише з 3–4 сортів.
— Завдяки чому план перевиконано на 110%?
— Насамперед нам майже все вдалося з контролем шкідників і бур’янів. У нас був потужний інсектицидний захист, який зупинив появу шкідників, тому пошкодженого зерна практично немає. Ми відповідально поставилися до збирання та впоралися з ним набагато раніше, ніж більшість інших компаній. Це, на мою думку, також підвищило врожайність. Крім того, у нас хороша система внесення добрив. Тому все зійшлося. Але повторюю, потенціал для росту є.
— Як взагалі оцінюєте перспективи роботи з культурою в Україні?
— Досить багато людей нею цікавляться — запитують і приїжджають до нас. На мою думку, враховуючи ситуацію на ринку з цінами на пшеницю, кукурудзу та соняшник, технічні коноплі — досить економічно привабливі. Технологічні проблеми, як на мене, не будуть обмежувальним чинником. З часом ми маємо прийти до того, що культура стане популярною, і її вирощуватимуть на великих площах. Тоді не буде проблем і з реалізацією.
— Чи потрібна специфічна техніка для роботи з культурою чи певні навички з агрономії? Яку саме техніку застосували ви?
— У разі комбінованого типу вирощування — на насіння і волокно, як це робили ми, специфічної техніки не потрібно. Такі агрегати цілком доступні. Ідеться про зернові сівалки та комбайни, преси для волокна, граблі тощо. Але якщо з коноплями працювати тільки заради волокна і збирати їх у фазу зеленця, тоді, звісно, потрібні інші комбайни.
Олександр Овсяник
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом