Свинарство в Україні поступово відроджується
Ринок свинини і продукції свинарства в Україні поступово відновлюється, попри загальну кризу в тваринництві. Поголів’я свиней і споживання свинячого м’яса та жиру зростає, їхній імпорт та ціни скорочуються. Ріст виробництва сала залишається під питанням – гравці галузі зазначають, що займатися лише цим продуктом невигідно, а в раціоні українців він є додатком до основного продукту, свинини.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україні значно скоротилося поголів’я свиней, з 5,56 млн в лютому 2022 року до 4,85 млн на початку 2023 року. Причиною тому стали руйнування тваринницьких господарств в Харківській області – регіоні з традиційно потужним кластером свинарства.
Критичному падінню галузі завадило здешевлення комбікормів для свиней, що стало наслідком зменшення цін на зерно і ячмінь, а також значних перехідних залишків фуражного збіжжя в Україні.
Завдяки цьому в 2024 році можна побачити перші ознаки відновлення галузі. В Міністерстві аграрної політики та продовольства уточнили для видання Delo.ua, що станом на січень 2024 року в Україні налічувалося майже 5,1 млн свиней, що більше на 3% проти відповідної дати минулого року. Основна їх частина (близько 67%) утримується сільгосппідприємствами, тоді як населення вирощує біля третини поголів’я.
За даними міністерства, росте і споживання свинини на душу населення, котре в 2024 році може навіть перевищити показники довоєнного 2021 року. Відомство наводить наступні цифри:
- 2021 рік – 19,5 кг;
- 2022 рік – 20,4 кг;
- 2023 рік – 19,8 кг;
- 2024 рік (прогноз) – 20,0 кг.
Фонд споживання свинини в 2023 році становив 688 тис. тонн, або 36,6 % від об загального всього спожитого в Україні м’яса, додають в міністерстві. Прогнозується, що в 2024 році фонд споживання свинини зросте до 696 тис. тонн, або на 1,2%.
Свинарство, попри певне пожвавлення, не стає максимально привабливою для інвестицій галуззю. Прогнозується, що за результатами 2024 року рентабельність виробництва свинини знизиться до 0,35 грн/кг проти 0,64 грн/кг у 2023 році. Основною причиною зменшення рентабельності стане зниження закупівельних цін на свинину в поточному році – на 29% проти середнього показника за 2023 рік.
Імпорт свинини і сала скорочується, експорт росте
Міністерство агрополітики фіксує стабільний тренд на скорочення імпорту в Україна сала та свинячого жиру після росту поставок в перший рік повномасштабної війни. За даними відомства, імпорт сала в Україну в 2023 році перевищив імпорт свинини:
Імпорт, найменування товару, тонн | 2022 рік | 2023 рік | 2023 рік до 2022 року | 2024 рік, січень-березень | 2024 рік до січня-березня 2023 року |
---|---|---|---|---|---|
Свинина | 46 934 | 12 989 | скорочення в 3,6 рази | 665 | скорочення в 4,8 рази |
Сало, свинячий жир і жир птиці | 31 321 | 24 534 | –27,6% | 3986 | скорочення в 1,8 рази |
Такий ріст привабливості української свинини пояснюється суттєвим здешевленням цін на комбікорми. Ціни на них впали в рази в порівнянні з 2022 роком: пшеничні висівки подешевшали в п’ятеро, соєва макуха і соняшниковий шрот – в 2–3 рази, зернові в 2 рази.
З іншого боку, обсяги експорту цих продуктів з України демонструють збільшення, хоча традиційно не є значними.
Експорт, найменування товару, тонн | 2022 рік | 2023 рік | 2023 рік до 2022 року | 2024 рік, січень-березень | 2024 рік до січня-березня 2023 року |
---|---|---|---|---|---|
Свинина | 293 | 890 | ріст в 3 рази | 493 | ріст в 5 разів |
Сало, свинячий жир і жир птиці | 14 | 28 | ріст в 2 рази | 32 | +100% |
В Мінагрополітики підкреслюють, що відсоток імпортованого сала у 2023 році склав лише 3,8% від виробленого в Україні, а свинини – 2,0%. В січні–березні 2024 року цей показник ще зменшився – до 1,2% для сала і 0,5% для м’яса свиней.
В грошовому вимірі показники зовнішньої торгівлі салом виглядають наступним чином:
В Україні немає передумов для інтенсифікації виробництва сала
В Україні традиційно розвинена культура споживання сала та продуктів з нього, зазначають в Мінагрополітики. Найчастіше для цих цілей використовується свіже охолоджене сало, вироблене фермерами та в господарствах населення.
Через специфіку промислового вирощування свиней в Україні немає можливості швидко збільшити виробництво сала, тоді як для свинини це цілком реально. Справа в тому, що для промислового виробництва ковбасних та м’ясних виробів в Україні в основному використовуються гібридні породи свиней, в основному порід “Дюрок” і “Ландрас велика біла”. Тварин цих порід забивають після досягнення кондиційної ваги в 90–120 кг, тому вони не встигають наростити достатню кількість підшкірного жиру, необхідну для промислової переробки.
Саме тому для виробництва продуктів з сала і ковбас, в Україну імпортується шпік (хребтове сало), додають в міністерстві.
Цю тезу підтверджують і переробники м’яса свиней. В компанії “Димні традиції” зазначають, що в своїй роботі віддають перевагу вирощеними в Україні свиням, але на внутрішньому ринку не завжди можна знайти необхідні обсяги. Крім того, українська продукція не завжди має відповідну якість і не завжди постачається з усіма необхідними документами. За потреби компанія докуповує свиней в ЄС, але без прив’язки до конкретної країни Євросоюзу.
Наразі в Україні немає господарств, що займаються розведенням виключно сальних порід свиней (наприклад, Білої степової чи Миргородської), додають в Мінагрополітики. Споживачі воліють споживати більш пісну свинину з найменшим прошарком сала, тому сальні породи свиней мають в Україні невеликий попит та не є затребуваними на м’ясному ринку.
Також для свинарів важливе те, що сало зазвичай коштує дешевше за м’ясо, тоді як затрати на догляд м’ясо–сальних і сальних порід майже однакові. Тому в майбутньому не простежується тенденції на збільшення виробництва сала в Україні, цей продукт буде пропонуватись в прив’язці до свинини та м’ясопродуктів.
Певний ріст споживання сала зумовлюють потреби військових та гуманітарні задачі, додають в компанії “Димні традиції”. За умови правильного соління сало зберігається довше за м’ясо, тому волонтери активно постачають його в прифронтові регіони.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом