США втрачають світове лідерство щодо експорту кукурудзи

UkrAgroConsult

Понад 50 років фермери США домінували на міжнародному ринку кукурудзи, експортуючи більше кукурудзи, ніж будь-яка інша країна, повідомляє УкрАгроКонсалт із посиланням на Bloomberg.

В сільськогосподарському 2022/23 році, який закінчився 31 серпня, США передали Бразилії першість щодо експорту кукурудзи, і, можливо, ніколи вже її не повернуть.

Згідно з даними USDA, в сезоні 2023/24 на США припадатиме близько 23% світового експорту кукурудзи, що значно менше, ніж у Бразилії (майже 32%). Вважається, що Бразилія також утримує лідерство і щодо посівних площ в сезоні 2023/24, який починається 1 вересня. Лише один раз Америка покинула перше місце: лише в 2013 році після руйнівної посухи.

Втрата лідерства в експорті кукурудзи може здатися знайомою американським фермерам, які в останнє десятиліття також поступилися першими місцями в експорті як сої, так і пшениці. Першою пішла соя, а Бразилія остаточно зайняла лідерство в 2013 році. В 2014 році США також втратили своє домінування в експорті пшениці, оскільки ЄС, а потім росія почали витісняти американських фермерів на світовому ринку.

За цим зрушенням стоїть цілий ряд факторів: зростання витрат в США та брак відкритих сільськогосподарських угідь, тривалі наслідки «торговельної війни» колишнього президента Дональда Трампа з Китаєм, сильний долар США. Сьогодні на США припадає приблизно 1/3 світового експорту сої, поступаючись Бразилії. Що стосується пшениці, то зараз США на п’ятому місці.

Постійний занепад і втрата конкурентоспроможності для США є ударом для країни, яка довгий час володіла продовольством як геополітичною силою. В розпал холодної війни США використовували свої значні запаси як інструмент для запобігання поширенню комунізму в країнах, що розвиваються, і навіть поставляли близько 1/4 своєї пшениці в росію після неврожаю на початку 1970-х років.

Правда, зміни щодо експорту кукурудзи не такі вже й несподівані: роками федеральний уряд стимулював використання вирощеної в країні кукурудзи для виробництва етанолу, який додають до бензину. Близько 40% американської кукурудзи йде до вітчизняних заводів, які виробляють етанол для використання в якості транспортного палива, хоча цей попит буде під загрозою, оскільки більше електромобілів вийдуть на дороги. Коли заводи не купують, врожай кукурудзи в США також можна зберігати у великих силосах або зернових елеваторах для подальшого використання протягом багатьох років, в очікуванні кращих цін.

Кріста Свонсон, фермер із Іллінойсу та провідний економіст Національної асоціації виробників кукурудзи, сказала, що величезний врожай кукурудзи в Бразилії та дефіцит у США в поєднанні зі слабкою бразильською валютою дали бразильському експорту кукурудзи перевагу в сезоні 2022/23. Вона сподівається, що це тимчасово. «Цього року ми зіткнулися з деякими викликами на світовому ринку», – сказала вона. «Важко конкурувати, коли протягом травня та червня ринкова ціна в Бразилії була на 75 центів за бушель нижчою, ніж у Сполучених Штатах».

Тим не менш, деякі проблеми кукурудзяної промисловості США, що конкурують на глобальній арені, залишаться й після 2022/23 маркетингового року. В США вищі витрати на робочу силу та транспорт, особливо через те, що триваюча посуха на річці Міссісіпі не дає можливості експортувати кукурудзу із Середнього Заходу. Бразилія модернізувала свої порти та інфраструктуру, усуваючи наявні раніше логістичні прогалини. Бразилія з її теплішим кліматом також отримує два врожаї кукурудзи на рік замість одного, що дає їй конкурентну перевагу над США. Навіть якщо сектор кукурудзи в США поверне собі лідируючі позиції з експорту протягом року чи двох в найближчій перспективі, враховуючи всі його перешкоди на світовому ринку порівняно з Бразилією, навряд чи він поверне собі лідерство в довгостроковій перспективі.

На піку свого розвитку США експортували 78% річного виробництва пшениці, 54% сої та 45% кукурудзи; в 2024 році прогнозується, що ці цифри знизяться до 40%, 43% і 14% відповідно. СШАтакож становлять меншу частку загального світового експорту сільськогосподарських культур.

В 2022 році Китай підписав угоду про закупівлю бразильського зерна, щоб зменшити свою залежність від США та замінити поставки з України, перекриті внаслідок російського вторгнення. Перша партія кукурудзи з Бразилії за новою угодою відправилася в листопаді 2022 року.

Звичайно, Китай все ще є основним покупцем американських сільськогосподарських культур, імпортуючи більше кукурудзи та сої, ніж будь-який інший покупець принаймні протягом останніх двох календарних років. Але тепер також і мільйони тонн бразильської сільгосппродукції щороку надходять до Китаю. В липні 2023 року Китай був провідним пунктом призначення для поставок кукурудзи з Бразилії з 902 тис. тоннами, порівняно з нульовим показником в той самий час в 2022 році.

Бразилія «не є близьким союзником США, тому Пекін впевнений, що зможе продовжувати торгівлю з Бразилією, навіть якщо відносини зі США раптово погіршаться», – повідомили у Trivium China. Бразилія також потребує більше того, що може запропонувати Китай, як-от інвестиції в інфраструктуру та технології, що сприятиме подальшому зміцненню зв’язків, що зароджуються. «Малоймовірно, що дипломатичні відносини США з Китаєм значно покращаться найближчим часом, що, подобається це чи ні, залишить сільське господарство США в дещо невигідному становищі».

Позначки:США, Росія, пшениці, Бразилії, сої, кукурудзи, посівних площ, світовому ринку, ринкова ціна, Китай, експорт