Щоб уникнути стагнації аграрного сектору, потрібно сьогодні рятувати аграрія – Рафаель Гороян

Під час війни частина елеваторів компанії зазнали обстрілів, були розкрадені окупантами. Які активи ще постраждали, і чи підраховували ви, які втрати має компанія?

Рафаель Гороян: Зараз якраз проходить експертиза й оцінюються збитки. Але можу сказати, що з 34 елеваторів, які є в активах компанії, 8 — постраждали дуже значно, і 4 з них досі перебувають в окупації в Запорізькій області.

Снігурівський елеватор уже звільнили, але він замінований, тому чекаємо, коли відповідні служби проведуть необхідні роботи. Працювати поки що там неможливо.

За час воєнних дій компанія «Прометей» суттєво постраждала в активах і капіталі. За попередніми підрахунками, ми втратили товару на $40-45 млн, і $10 млн становлять втрати в капіталі.

З якими проблемами ви зараз стикаєтеся? 

Рафаель Гороян: Сьогодні трейдингові компанії мають дуже велику проблему — держава не відшкодовує ПДВ. Компанія «Прометей» має великий багатомільйонний борг невідшкодованого ПДВ ще з довоєнного часу, а це понад рік.

Ми чекаємо, але терпіння може закінчитися, оскільки бачимо, що зараз відбувається точкове відшкодування податку компаніям незрозуміло за якими критеріями. Таке явище було за правління Януковича, коли, щоб отримати повернення ПДВ, потрібно було «носити валізки».

Компанія «Прометей» має принципи — ми ніколи не даємо хабарів і відстоюємо свої права законними способами. Так, ми втратимо на інфляції, але вирішимо це питання цивілізованим і законним шляхом, оскільки наші принципи набагато важливіші, ніж гроші.

Думаю, що в Україні ми не повинні мати таких ситуацій, коли вибірково компаніям відшкодовують ПДВ за хабарі.

Рафаель Гороян: Взагалі елеватори в період відключень працюють на генераторах, що вдвічі підвищило вартість сушіння зерна. Так, це ускладнює процес, адже генератори не завжди дають ту потужність, яка потрібна, але елеватори працюють, шукаються рішення. Тут повністю все лежить на плечах керівників і топ-менеджменту, які оперативно вирішують питання на місцях. Тут дуже важливе швидке ухвалення рішень. У довоєнний період ми могли місяць готуватися до реалізації якогось питання, зараз цей процес відбувається за секунду. Сьогодні не можна залишати рішення — погане воно чи хороше — на потім. Потрібно бути готовим до змін.

Варто розуміти, що планувати щось складно навіть до вечора сьогоднішнього дня. Наприклад, ми запланували відвантажувати із семи елеваторів зерно в порт, вантажити корабель. Два елеватори зупинили роботу через відсутність електрики, під’єднали генератори, процес затягнувся, і поки привезли зерно в порт, там зупинили завантаження теж через відключення електроенергії. Тому точного планування не виходить.

Ви думали над тим, щоб оптимізувати витрати на елеваторах? Багато хто зараз переходить на твердопаливні котли, наприклад. 

Рафаель Гороян: Щодо твердопаливних котлів, то вважаю цей тренд тимчасовим явищем. Потрібно зауважити, що всі виробничі цикли неможливо поміняти за один день. І навіть якщо стояло завдання перевести елеватори на тверде паливо, то цим потрібно було займатися до війни.

Рафаель Гороян: Думаю, що буде різкий обвал виробництва пшениці, ячменю і кукурудзи. Соняшнику і сої буде достатньо, тому що це високомаржинальні культури. Економічно вигідно буде сіяти соняшник, тому наступного сезону багато аграріїв оберуть саме цю культуру. При цьому сільгоспвиробники відмовляться від кукурудзи, оскільки не можуть її сушити, збирати, експортувати.

Я бачу в країні глобальний тренд — сіятимуть тільки великі компанії, які мають міцну фінансову подушку. А найбільше страждатимуть середній і дрібний фермер. Можна очікувати серйозних змін на ринку — багато хто піде, але прийдуть нові. Наразі все йде до того, що навіть великі українські компанії банкрутуватимуть, замість них прийдуть або великі іноземні компанії, або ж державна політика буде спрямована в бік дрібного і середнього фермера.

Компанія «Прометей» є одним із найбільших експортерів аграрної продукції на світові ринки. Як ви вважаєте, як відобразиться ситуація в сільському господарстві України на міжнародних ринках?

Рафаель Гороян: Щодо агросектору, то в найближчі два роки від ситуації в українському сільському господарстві залежатимуть світові ринки, зокрема ціни на пшеницю і кукурудзу.

Україна позаторік зібрала 120 млн т зернових і олійних. Цього року цей показник впав до 60 млн т. І, за моїми прогнозами, наступного року буде 40 млн т. Тобто на нас чекає падіння в 300%. При цьому вся інфраструктура заточена на 120 млн т. Тому неминуче буде обвал у ціні інфраструктурного бізнесу (порти, елеватори, логістичні послуги) і різке зростання цін на кукурудзу, пшеницю та ячмінь. Особливо буде серйозна проблема з пшеницею.

Після перемоги України порти відкриються, буде електрика, але ми матимемо дефіцит зерна.

Рафаель Гороян: Щоб через два роки ми не побачили стагнації аграрного сектору, державі в найкоротші терміни потрібно дотувати агровиробників під держгарантії. Саме зараз, навіть потрібно було це зробити ще вчора. І важливо цей процес зробити лайтовим, без складних оформлень, оскільки український фермер не любить нічого оформляти. Сьогодні потрібно рятувати агровиробника!

Ставте себе на місце фермера: він засіяв землю, частина аграріїв не змогли зібрати врожай, тому що поля заміновані або були обстріли. Хто зібрав — не можуть його завезти на елеватор на сушіння. Солярка зросла в ціні з 20 до 60 грн/л, подорожчала логістика, є дефіцит транспорту і ще безліч супутніх складових. Навіть якщо все це вирішити, то ринкова ціна на зернові зараз не покриває витрати на виробництво. І логічно, якщо ти продаєш товар у збиток, то наступного сезону ти сіяти не будеш.

Зараз покупці українського зерна закладають 30 $/т на витрати на простій корабля. Доба простою в черзі коштує $10-15 тис. Це все покривається з кишені фермера. Потрібно розуміти, що вона не гумова, адже в українських аграріїв немає значного фінансового запасу. У період, коли вони заробляли, витрачали все на техніку, технології й не зібрали значного «жирового» запасу.

З лютого 2024 року очікується стагнація аграрного ринку, трейд теж падає. Щоб цього не сталося через півтора року, державі набагато дешевше обійдеться зараз допомогти фермерам. В іншому разі держава втратить робочі місця, податки і не матиме припливу валюти.

Скажіть, у цій ситуації, які слабкі сторони у великих агрохолдингів?

Рафаель Гороян: Вони найбільше «хворіють», тому що кредитні портфелі дуже важкі, інвестиції великі, товар вони не можуть вивозити, не можуть платити відсотки за кредитами. При цьому банки поводяться дуже агресивно.

Наразі існує нерозуміння між банками та агровиробниками, оскільки в більшості випадків засновники перебувають за кордоном і не відчувають ситуації. Тому рішення банків дуже часто виглядають неправильно. Потрібно розуміти, що важливо сьогодні зберегти бізнес, щоб заробити з ним у перспективі.

Дякую за розмову.