Що чекає ринок ЗЗР наступного сезону?

Якщо у розрізі закупівлі ЗЗР розглядати ситуацію: на чому економили? Які нові агрономічні рішення впроваджували? 

Сергій Борисов: Усі аграрії намагалися мінімізувати затрати, розуміючи, що собівартість вирощеної продукції буде високою, і водночас не знали, що буде з ринковими цінами на неї. Зважаючи на ситуацію, компанія LNZ Group йшла сільгоспвиробникам назустріч, і спільно шукали рішення.

Через нестачу добрив аграрії змушені були змінювати сівозміну. Тож ми змінювали в межах договору продукти, яких вони потребували відповідно вже до обраних культур.

Варто відмітити, що деякі мінімізували внесення і обробки ЗЗР, але багато хто все ж дотримувався повних технологій.

У аграріїв спостерігається тенденція купівлі ЗЗР і добрив «сьогодні на сьогодні». Чи роблять попередні закупівлі сільгоспвиробники зараз? Які плани на посівну? 

Сергій Борисов: Наразі господарства в підходах розділилися на дві групи. Є ті, що системно підходять до цього питання, це здебільшого аграрії в західних областях. У сільгоспвиробників із центральних, східних та північних регіонів більш складна ситуація, і тому для них буде характерний спотовий ринок.

Сьогодні багато культур не має рентабельності. Наприклад, це ми зараз спостерігаємо з посівами озимої пшениці: урожайність була не дуже високою, ситуація з добривами цьогоріч буде ще гіршою, а логістика в зазначених регіонах дуже дорога. Зараз сільгоспвиробники продають пшеницю по 3-4 тис. грн/т, що навіть не покриває собівартість вирощування. Тому вони в пошуку культур на весняну посівну, щоб хоча б мати мінімальну рентабельність.

Як, за вашими оцінками, економія на добривах вплине на врожайність зернових наступного сезону? На яких культурах позначиться найбільше? 

Сергій Борисов: Окупність живлення дуже висока. Навіть за такої ціни, яка є на добрива, то, наприклад, щодо азотної групи — на вкладену 1 грн отримаємо 8-9. Але навіть цей вид добрив аграрії використовуватимуть дуже обережно і мінімально.

Слід пам’ятати, що обов’язкового живлення потребує кукурудза, соняшник. Менше добрив потрібно сої, тому багато сільгоспвиробників зараз розглядають її як привабливу культуру для вирощування в 2023 році.

DEFENDA презентувала 8 нових ЗЗР. У чому полягає унікальність і новизна продуктів? 

Сергій Борисов: Незважаючи на війну, компанія LNZ Group продовжує розвивати своє портфоліо продуктів. На сезон-2023 ми презентували 8 засобів захисту рослин під брендом DEFENDA: це абсолютно нові продукти й ті, де у вже існуючих препаратах збільшили концентрацію діючої речовини, щоб зменшити логістичні затрати. Ці препарати вже пройшли всі необхідні випробування.

Серед новинок — змішані продукти, які простіші у використанні, та унікальні фунгіциди, аналогів яким немає в світі, гліфосатна група та десикант Алюфос (фосфід алюмінію, 560 г/кг).

Зокрема, фунгіцид Камзол Турбо — продукт по пшениці, призначений для боротьби з фузаріозом колоса. В його основі — поєднання двох діючих речовин (ципроконазол, 80 г/л + метконазол, 60 г/л) для ефективного вирішення проблеми. Це дуже сильний і підсилений продукт для боротьби з фузаріозом колоса, який не має аналогів. Щоб контролювати захворювання, потрібні були 2-3 внесення, а цей препарат дозволяє ефективно справитися однією обробкою — пшениця достояла до збирання без прояву хвороб.

Також є лінійка змішаних фунгіцидів для соняшнику та ріпаку — Спліт Дуо (діфеноконазол, 125 г/л + азоксистробін, 125 г/л) та Ультралін (цимоксаніл, 300 г/кг + азоксистробін, 250 г/кг).

У продовження теми про хвороби. У компанії є відділ Агродепартаменту, який постійно відслідковує захворювання рослин. Які «сюрпризи» приніс цей рік? 

Сергій Борисов: Погодні умови цього року сприяли розвитку нетипових хвороб у регіонах, де раніше їх не було. Одне з таких захворювань — фузаріоз колоса. Найбільше його було на посівах у Центральній і Західній Україні. Якщо ця хвороба раніше з’являлася раз на п’ять років, то зараз усе частіше проявляється, і цього року була зафіксована вже й на півдні України, де раніше не зустрічалася. Тобто це стає вже дуже серйозною і масовою проблемою.

Також у Центральній Україні була проблема з сірою гниллю на соняшнику. Прояви хвороби розпочалися ще минулого року, а вже цьогоріч це було масово. У деяких областях — Сумській, Чернігівській, Полтавській, частині Харківської — кошик соняшнику вигнив практично повністю. Для розвитку сірої гнилі потрібні дві умови — рясні опади та низька температура, і ця осінь була саме з такою погодою. Тому аграрії мають значні втрати врожайності та якості соняшнику.

Як сьогодні клієнти ставляться до генеричних засобів захисту рослин? Раніше певна категорія аграріїв сприймала тільки оригінатори.

Сергій Борисов: Останні 3-4 роки межа між генеричними препаратами і оригінаторами вже стерлася, оскільки на ринку України немає неякісних генеричних продуктів.

Через війну весною ЗЗР були в дефіциті, й аграрії використовували те, що було в наявності. Потім на вибір впливали і ціни. Оскільки у сільгоспвиробників не було обігових коштів, вони брали дешевші препарати, щоб знизити вартість вирощування. А спробувавши, зрозуміли, що отримують ту ж саму ефективність і дію за менші кошти. До того ж зараз уже дуже багато сільгоспвиробників оперують не назвами продуктів, а діючими речовинами.

Минулого року Агродепартамент LNZ Group працював у всіх регіонах. Чи зменшився колектив через воєнні дії, тимчасову окупацію територій та міграцію населення? 

Сергій Борисов: Загалом колектив LNZ Group за період війни збільшився, адже війна несе фінансові складнощі для кожної родини. Тому навіть не йшлося про скорочення, компанія навпаки брала людей на роботу.

Також збережена в повному складі агрономічна служба LNZ Group. Тільки якщо раніше наші представники працювали в полях, то цього року, зі зрозумілих причин, надавали консультації та рекомендації в режимі онлайн. Для цього були проведені підготовчі навчання агрономів господарств із надання необхідних даних, зображень, вибудувана система комунікації, і ми зберегли ефективність роботи підрозділу на дуже високому рівні.

Дякую за розмову. І переможного наступного року!