У сегменті торгівлі племінними тваринами та реммолодняком наразі не спостерігається активність, співставна з ситуацією на ринку свинини чи товарних поросят. Так, ціни на чистопорідних та гібридних кнурців та свинок залишаються відносно сталими, а вітчизняні нуклеуси та племрепродуктори не відчули переваги від відсутності поставок імпортованої генетики.
«Ситуація з реалізацією племінних тварин наразі дуже складна. Так, низка наших замовників відмовляються від своїх контрактів або виконують їх лише частково. Ми й не наполягаємо, адже розуміємо, що війна — не час для інвестицій. І певне зниження цін на нашу продукцію наразі не вплинуло на попит. Можливо, з часом з’явиться попит на ремонтне поголів’я з боку підприємств Західних областей, проте наразі помітних зрушень ми не бачимо», — коментує Богдан Бандрівський, керівник ТОВ «Угринів Еко ферм», Львівщина.
Зрив поставок племінних тварин через початок війни підтверджує директор ТОВ “Агропрайм-Холдниг” (Одещина) Віктор Іванович Маслов: «Якщо порівнювати із довоєнним періодом, коли в нас партії племінних тварин були «розписані» до кінця року, зараз ринок практично не працює. Так, один з наших клієнтів опинився в зоні бойових дій, інші призупинили закупівлю реммолодняка через наближеність до регіонів підвищеного ризику та невизначеність ситуації. «Точкові» продажі місцевим свинарям є, проте об’єми реалізації неспівставні. Ціни ми не змінювали, однак, якби і знизили, попит це не стимулювало б, адже люди бояться вкладати гроші у проєкти з тривалою окупністю. Набагато простіше відгодувати поросят і повернути вкладення вже за 3-4 місяці».
Водночас, Юрій Маліновський з ТОВ «Еко Міт» (Львівщина) вбачає передумови для поступового виходу ринку з «застою»: «Звісно, найбільше постраждали підприємства на Сході, в тому числі й наші клієнти. Чимала частка свинарів у відносно безпечних регіонах ще побоюється вкладати гроші в поголів’я, боїться ризикувати. Тож не можна сказати, що працюємо як раніше. Через такі настрої ми знаходимося у «підвішеному стані» і відсутність доступу до імпортованої генетики наразі не дає переваг. Проте низка операторів у Центрі та на Заході поступово оговтується: підприємства роблять інвентаризацію, починають активнішу вибраковку маточного поголів’я та планують замінювати продуктивнішою «свіжою кров’ю». Виробники усвідомлюють, що ті втрати, яке вже понесло та може ще понести свинарство на Сході та Південному сході країни, треба буде компенсувати виробникам, які зберегли виробництво — країну треба буде годувати. І проактивні оператори вже роблять необхідні кроки, щоб вчасно відповісти на ринковий запит, коли він буде відчутним».
Розвиток тваринництва в умовах експортної блокади може стати рятівним колом для українських аграріїв, вважає Євген Шатохін, засновник ТОВ «Генесус Україна»: «Більшість тих підприємств на територіях, неуражених бойовими діями, продовжують працювати в штатному режимі. Зокрема, і ферма-нуклеус ПП «Аграрна компанія 2004», яка працює за технічної підтримки ТОВ “Генесус Україна”, з першого дня війни працює без змін виробничих процедур з дотриманням виробничого плану. Оскільки ми оновили поголів’я кнурів у кінці минулого року з розрахунком наших потреб до кінця поточного, не відчуваємо дискомфорту через те, що наразі неможливо завозити живих свиней з-за кордону. Проте інших переваг через це ми не відчуваємо. Звичайно, запити на племінних тварин є, проте і великих черг не бачимо. Тим не менш, впевнені, що після перемоги ситуація зміниться: економіка почне відновлюватись, платоспроможність населення теж, а це — завжди хороший сигнал для попиту на м’ясо. У відповідь на це зросте потреба і в якісній генетиці. Крім цього, не дивлячись на загальну невизначеність, і зараз є ті, хто працює на випередження. Через значно менші можливості для експорту вітчизняних зернових та продуктів переробки олійних культур вітчизняне свинарство отримало своєрідну підтримку. Так, ті підприємства, які мають відповідні запаси, призначені для експорту, тепер намагатимуться «пропустити» через тварин, щоб зменшити втрати та забезпечити ліквідність».
