Російське ембарго допомогло європейським садівникам успішно диверсифікувати ринки продажів
У ЄС комерційно виробляється близько 25 сортів яблук обсягами, що перевищують 10 000 тонн. Серед них домінуючими сортами є сорти “Голден Делішес”, “Гала” та “Джонаголд” (Jonagold, Jonagored, Red Jonaprince). Такі дані наводяться у свіжому звіті FAS USDA.
Проте моделі виробництва різняться. У той час як “Голден Делішес” – це сорт з найбільшим виробництвом в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Румунії, сорти “Джонаголд” домінують у Німеччині та Бельгії. Навпаки, «Гала» посідає друге місце з виробництва яблук у ЄС, вирощуючись у багатьох державах-членах, а не домінуючи у кількох. «Айдаред», який був одним із найбільш вирощуваних сортів у Східній Європі до заборони на імпорт до Росії, як і раніше, є сортом номер один в Угорщині, але опустився до другого місця в Польщі та Румунії.
У Польщі виробники яблук при заміні старих садів новими висаджують популярніші сорти, такі як «Чемпіон», «Гала», «Голден Делішес». Таким чином, вони частково заміняють «Айдаред», який був домінуючим сортом, який вирощується у Польщі до того, як Росія запровадила заборону на імпорт у 2014 році.
Промислове виробництво яблук у ЄС у сезоні 2021/22 прогнозується на рівні 11 млн тонн, що на 4,5% більше у порівнянні з попереднім роком. Очікується, що промислове виробництво груш у ЄС складе 1,6 млн. тонн; це на 28% менше, ніж у попередньому році, через несприятливі умови вирощування на початку сезону. Виробництво столового винограду в ЄС, за прогнозами, зросте на 1%, порівняно з попереднім сезоном, до 1,38 млн тонн. COVID-19 не вплинув на обсяги виробництва, але збільшив виробничі витрати через запровадження санітарних норм у процесі збирання та розподілу врожаю.
У сезоні 2021/22 прогнозується, що експорт яблук із ЄС скоротиться приблизно на 20 тис. тонн (на 2%) внаслідок зниження виробництва до Італії, Франції та Греції. Це три з п’яти провідних держав-членів ЄС, коли йдеться про експорт яблук із ЄС до країн за межами Євросоюзу. Як пише «АгроБізнес», у сезоні 2020/21 року вони експортували 34%, 12% та 6% від загального обсягу експорту яблук до ЄС відповідно.
У відповідь на заборону імпорту до Росії експортери ЄС розглянули можливість збільшення експорту до інших країн (Східна Європа, Північна Африка, Близький Схід та Бразилія) зі змінним успіхом. Ті країни, які досягли найбільшого успіху, або мають правильний асортимент (“Гала”, “Гренні Сміт”, “Голден Делішес”, “Ред Делішес”) та/або змогли розвинути зусилля з відкриття нових ринків, які вони почали задовго до заборони на імпорт до Росії.
Наприклад, зусилля з відкриття або розширення нових або ринків, що зароджуються, виявилися успішними в Індії. Італія, Польща, Франція, Іспанія, Бельгія, Німеччина та Греція вже експортують продукцію до Індії. Франція змогла збільшити свій експорт до Північної Африки, Близького Сходу та Азії внаслідок активізації рекламної діяльності у цих регіонах. Польща уклала угоди з В’єтнамом та низкою інших азійських країн.
Щодо груш, то в останні роки Росія та низка інших колишніх експортних ринків ЄС все частіше імпортують ці фрукти з країни Південної півкулі безпосередньо. В результаті імпорт груш із ЄС скоротився на чверть у період між сезонами 2015/16 та 2018/19.
Білорусь є найбільшим експортним ринком для груш ЄС, але інші країни, розташовані недалеко від Росії, включаючи Казахстан та Україну, також є важливими ринками для голландських та бельгійських груш
У сезоні 2020/21 експорт до Білорусі скоротився на 7 408 тонн, тоді як експорт в Україну та Казахстан зріс на 1 002 тонн та 550 тонн відповідно. За більш низьких обсягів виробництва як у Нідерландах, так і в Бельгії очікується, що експорт ЄС до колишніх радянських республік скоротиться у сезоні 2021/22.
У зв’язку з існуючою російською забороною на імпорт, зростанням цін на морські контейнери, процесом Brexit та невизначеністю через пандемію COVID-19 торговці грушами з ЄС більше, ніж раніше, розглядали можливості диверсифікації ризиків. Постачання на стабільні та прилеглі ринки, схоже, набуло важливого значення серед європейських трейдерів, але очікується, що вони продовжуватимуть стежити за новими ринками на інших континентах (особливо на південному сході Азії та Латинської Америки). Однак потрібно буде кілька років, щоб створити новий, стійкий ринок, особливо для сортів, які невідомі споживачам на нових ринках.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
В Україні борошно подорожчало на 50%
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом