Російська пшениця загрожує обвалом ринку зерна у Казахстані

Джерело:   ElDala
зерно

Щорічний потенціал експорту зерна з Казахстану становить 7 млн ​​тонн, плюс-мінус 1 млн тонн, – саме стільки дозволяють відвантажувати на зовнішній ринок транспортні коридори. Про це на Міжнародній зерновій конференції Eurasian Agricom сказав Олександр Малов, керівник комітету торгівлі Зернового союзу Казахстану.

Форум пройшов в Астані 29 вересня та зібрав виробників сільгосппродукції, трейдерів, представників транспортно-логістичних компаній та держорганів. Усі учасники ринку очікують «божевільного» тиску на ціни з боку Росії, яка зібрала рекордний урожай зерна. Його оцінка підвищена до 140 млн тонн, у тому числі 100 млн тонн пшениця.

Сам Казахстан також завершує жнива з результатом на третину понад торішній.

– Урожайність пшениці нинішнього сезону ми оцінюємо в 12,5 ц/га, – сказав Олександр Малов. – Таким чином, загальний намолот складе 16 млн тонн, а з урахуванням рефракції ми отримаємо 15 млн тонн у заліковій вазі. Плюс, перехідний залишок минулого року в обсязі трохи більше 1 млн тонн. Також ми очікуємо імпорт на рівні 1,3 млн тонн – це перетік з Росії. Оскільки в РФ більше 50% врожаю – це фуражне зерно 5 класу, воно буде затребуване у нас, в основному з боку птахівників і спиртовиків.

Експерт вважає, що це грамотний ринковий підхід – для внутрішнього споживання купувати у Росії зерно низької якості, а власну пшеницю hi pro експортувати на преміальні ринки. При цьому багато що залежатиме від ситуації на ринку – від курсу рубля, внутрішніх цін на зерно в Росії та залізничних тарифів.

– Враховуючи всі складові – власне виробництво, залишок минулого року та імпорт, ми оцінюємо потенційний обсяг пшениці, який нам необхідно вивезти, щоб зберегти стабільність на власному внутрішньому ринку – близько 9 млн тонн, – зазначив Олександр Малов. – У цій цифрі як мінімум 6,5 млн тонн пшениці, що на 1 млн тонн більше, ніж минулого року. Крім того, 2,6 млн тонн борошна, що на 0,5 млн тонн (або на 20%) більше, ніж минулого сезону.

Але навіть якщо цих цифр вдасться досягти, в Казахстані все одно збережеться перехідний залишок пшениці в 3 млн тонн. Це дуже велика цифра. Нереалізований обсяг тиснуть на ринок, якщо в ситуацію не втрутиться Продкорпорація, активно закуповуючи пшеницю за оголошеною в середині вересня ціною (121-125 тис. тенге/тонна). Тільки це зніме напруженість та збереже ціни на справедливому з погляду виробників рівні.

– Зараз ми працюємо з цього питання і з Продкорпорацією, і з міністерством сільського господарства, – розповів Олександр Малов. – Якби Продкорпорація купила 2 млн тонн, вона б і підтримала ціновий рівень і створила запас на майбутнє для забезпечення продовольчої безпеки. Якби минулого року це було б зроблено, ми б, напевно, не побачили тих проблем, які були з різкими змінами цін на ринку, з квотуванням експорту і так далі. Тому ми й рекомендуємо активно купувати зерно зараз у держресурси.

І навіть у разі реалізації всіх рекомендованих експертами заходів – збільшення обсягів вивезення зерна та борошна, закупівля пшениці Продкорпорацією – для внутрішнього ринку Казахстану збережуться істотні ризики. Вони можуть реалізуватися у разі різкого ослаблення курсу рубля. Сьогодні лише міцна російська валюта дозволяє цінам на пшеницю 3 класу в Казахстані залишатися на рівні 115-120 тис. тенге тонна. При зниженні співвідношення з 1:8 до 1:6, ціни підуть нижче 100 тис. тенге/тонна.

Позначки:, ,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!