Рада ухвалила бюджет-2022 у другому читанні і в цілому

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №6000 про бюджет на наступний рік у другому читанні. За ухвалення документу в цілому віддали голоси 268 депутатів.

“Слуги народу” дали 215 (тобто на мінімально необхідні 226 голосів не вистачило), “Батьківщина” – 2, “За майбутнє” – 21, “Голос” – 1, “Довіра” – 19, позафракційні – 1.

Спочатку доповідав міністр фінансів Сергій Марченко.

“За результатами опрацювання висновків та пропозицій Верховної Ради, до проєкту державного бюджету урядом підготовано збалансований та реалістичний проєкт головного фінансового документу держави. Пріорітети, які були визначені президентом, Верховною Радою та урядом, збережені. Це зростання зарплат медиків, забезпечення житлом ветеранів АТО, зростання стипендій студентам, збільшення видатків на інклюзивну освіту та безбарʼєрність, продовження цифровізації та підготовка до перепису населення, забезпечення потреб сектору оборони”, – зазначив він.

Міністр додав, що цей бюджет – це інвестиції в “людину, країну, майбутнє”. При доопрацюванні рекордно зросли капітальні видатки.

Голова бюджетного комітету Юрій Арістов (“Слуга народу”) зазначив, що за Регламентом проєкт бюджету до другого читання у Раді мають ухвалитии до 1 грудня. Цього разу він тільки надійшов у парламент 1 грудня – уряд чекав для внесення змін у дохідну частину, спричинених ухваленням “ресурсного” законопроєкту 5600. Комітет рекомендував ухвалити проєкт в другому читанні.

Під час доопрацювання в Кабміні закладені доходи збільшили на 54,7 млрд (до 1,32 трлн), видатки – на 55,7 млрд (до 1,5 трлн), дефіцит – на 732 млн (до 188,8 млрд). Про це у Telegram повідомив перший заступник голови фінансового комітету, очільник фракції “Голос” Ярослав Железняк.

Додаткові надходження очікуються в основному за рахунок податку на прибуток підприємств (+21 млрд гривень) і ренти (+25 млрд). При цьому, за словами Железняка, від ренти на руду з резонансного законопроєкту 5600 очікують лише +240,7 млн, а решту – з ренти на нафту і газ (+24 млрд гривень).

Видатки на національну безпеку і оборону підвищили на 3,7 млрд – до 323,1 млрд або 6% ВВП. Зокрема, витрати на Збройні сили України також мають зрости на 2,5 млрд грн.

Зріс і дорожній фонд – між першим і другим читання до нього додали 4 млрд гривень (до 86 млрд). Із цих коштів 42 млрд заплановані на розвиток мережі доріг державного значення.

Вдалося підвищити і фінансування галузі культури, початковими цифрами якої був незадоволений очільнику МКІП Олександр Ткаченко. Тепер на сферу планується витратити на 4 млрд гривень більше.

Мінінфраструктури також заклали підвищення видатків на 12,6 млрд, з яких мільярд має піти на анонсованого президентом національного авіаперевізника.

МОЗу вдалося додати 2,85 млрд.

Більше коштів отримає і державний апарат: Верховна Рада + 83,9 млнд, Державне управління справами – +23,7 млн (з них на Офіс президента 12,5 млн гривень).

РНБО матиме +84 млн гривень, а СБУ – ще плюс 100 мільйонів.

Соцеконом закріплений на рівні 6 млрд гривень, на інфраструктурну субвенцію для можритарників – 9 млрд гривень.

“Обсяг держгарантій Кабміну зменшили з 50 млрд до 40 млрд. Міжнародна фінансова допомога не буде спрямована до спецфонду. Потенційне перевиконання по акцизу пропонують віддати МВС”, – додав також Ярослав Железняк.

Нагадаємо, перед ухваленням бюджету-2022 депутати мали проголосувати за “ресурсний” законопроєкт 5600, адже надходження з нього вже були враховані в бюджетний драфт першого читання.

У понеділок після засідання фракції “Слуга народу” за участі міністра фінансів Сергія Марченка Давид Арахамія прогнозував, що за бюджет у залі назбирається 240-255 нардепів.

У першому читанні документ ухвалили ще 2 листопада. Тоді в уряді проєкт називали “бюджетом модернізації”, а безпосередньо Марченко називав його реальним для виконання і збалансованим.

Драфт уперше розроблявся на основі Бюджетної декларації і має враховувати стратегічні напрямки розвитку держави.

Глава Рахункової палати Валерій Пацкан висловлювався щодо проєкту бюджету більш критично. Він зазначив, що уряд вперше запровадив Бюджетну декларацію на 3 роки, і цей бюджет мав формуватися відповідно до неї, але зараз видатки для окремих розпорядників не відповідають граничним обсягам.

Також палата вважає зростання ВВП на 3,8% “дещо оптимістичним”. Окрім того, є ризик невчасного залучення позик, врахованих у бюджеті.

Лівий Берег

Позначки:Україна, бюджет