Пшеничні ф’ючерси чутливіше реагували на війну, ніж кукурудзяні
Повномасштабний напад росії на Україну в лютому 2022 року призвів до різкого зростання цін на пшеницю та кукурудзу, хоча це зростання було нижчим, ніж початкові прогнози.
Як пише «Вокс Україна» з посиланням на дослідження Goyal & Steinbach (2023), ф’ючерсні ринки гостро відреагували на російсько-українську війну. Наприклад, ціни на ф’ючерси на пшеницю та кукурудзу виросли відповідно на 35% та 16% порівняно з теоретичними рівнями після російського вторгнення в Україну до моменту створення «шляхів солідарності» з ЄС у травні 2022 року.
«Однак це спостережуване зростання цін є значно нижчим за прогнози на початку конфлікту. Світова організація торгівлі (СОТ) прогнозувала потенційне швидке зростання цін на пшеницю до 85% 2022 року», — зауважують експерти.
Дослідники нагадали, що у травні 2022 року ЄС створив «шляхи солідарності» для вирішення проблеми перевезення сільськогосподарських товарів на експорт. Згодом, за посередництва ООН та Туреччини, було започатковано Чорноморську зернову ініціативу з метою відновлення перевезення сільськогосподарської продукції із заблокованих чорноморських портів.
Застосовуючи методи дослідження подій, Goyal & Steinbach (2023) виявили, що ціни на ф’ючерси на сільськогосподарську продукцію зросли на 16% вище теоретичних протягом перших дев’яти тижнів після повномасштабного російського вторгнення. Однак ціни почали знижуватися після початку роботи «шляхів солідарності» ЄС, що свідчить про позитивну реакцію ринку на покращення маршрутів транспортування агропродукції. Всупереч очікуванням, Чорноморська зернова ініціатива мало вплинула на спричинену збройним конфліктом ринкову невизначеність — після її запровадження ф’ючерсні ціни залишилися незмінними.
Індекс ф’ючерсних цін на сільськогосподарську продукцію
Ф’ючерсні ціни були нормалізовані шляхом віднімання середнього значення ф’ючерсної ціни та ділення його на стандартне відхилення між 2021 і 2023 роками. Таким чином кожна ф’ючерсна ціна має середнє значення 0 та стандартне відхилення 1. Були нормалізовані ф’ючерсні ціни на ячмінь, канолу, кукурудзу, ріпаковий шрот, ріпак, рис, сою, соєву олію, соняшник, рослинну олію та пшеницю. Індекс — це загальне середньозважене всіх ф’ючерсних цін. Три вертикальні лінії позначають повномасштабне вторгнення росії в Україну (8-й тиждень), Чорноморську зернову ініціативу (29-й тиждень) та перше поновлення зернової угоди (46-й тиждень).
Аналізуючи різні сільськогосподарські товари, Goyal & Steinbach (2023) виявили, що ф’ючерси на пшеницю більш чутливо реагували на війну, аніж ф’ючерси на кукурудзу, що свідчить про очікування повного припинення російських та українських перевезень через чорноморські порти (загальний обсяг транспортованої морем пшениці є вищим, ніж кукурудзи).
«Крім того, схоже, що «ефекту зараження» для сільськогосподарських товарів, які не зазнали безпосереднього впливу бойових дій, немає, — ф’ючерсні ціни на соєві боби майже не змінилися.
Отримані дані ставлять під сумнів поширений наратив про те, що Чорноморська зернова ініціатива мала вирішальне значення для зниження цін на сільськогосподарську продукцію. Натомість наше дослідження підкреслює важливість врахування більш широких ринкових та геополітичних чинників під час оцінювання впливу конфліктів на ринки агропродукції», — додають фахівці.
Дослідження також надає розуміння динаміки реакції ринків сільськогосподарської продукції на російсько-українську війну та відповідні торговельні ініціативи, наголошуючи на необхідності для розробників політики та учасників ринку зважати на різні фактори для розуміння поведінки ринку під час війни.
Нарешті, отримані висновки свідчать про те, що міжнародна співпраця та координація зіграли ключову роль у зниженні цін на сільськогосподарські ф’ючерси, підсумували дослідники.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом