Пробний посів ГМ-кукурудзи та сої в КНР має продемонструвати переваги врожайності трансгенних сортів

Після того, як ГМО-кукурудза та соя імпортувалися у великих кількостях протягом багатьох років, Китай приступає до їхнього комерційного вирощування на своїй території.

Про це повідомляє China Daily: «За словами представників Міністерства сільського господарства та сільських справ Китаю, пробний посів генетично модифікованих культур кукурудзи та сої за межами лабораторних умов на кількох ділянках по всьому Китаю буде значним кроком на шляху до комерціалізації цих ГМ-культур у країні. Бавовник та папайя — єдині ГМО-культури, які досі вирощувалися у Китаї з комерційною метою.

Представники китайського управління безпеки сільськогосподарських ГМО міністерства повідомили про це минулого тижня на брифінгу для ЗМІ. Вони заявили, що врожайність ГМ-культур буде на 5,6–11,6 відсотка вищою, ніж у їхніх звичайних аналогів, внаслідок сильної стійкості до пестицидів, посухи та руйнівних шкідників, таких як совка.

За словами чиновників, випробування стартувало у 2021 році в рамках національної кампанії з комерціалізації виробництва вітчизняної ГМО-кукурудзи та сої на тлі зростаючого протекціонізму та проблем продовольчої безпеки, викликаних зміною клімату, пандемією та міжнародними конфліктами.

До цього року посів ГМО кукурудзи та сої проводився у різних умовах довкілля у 20 повітах провінцій Хебей, Цзилінь, Сичуань та Юньнань, а також в автономному районі Внутрішня Монголія.

Експерти заявили, що успіх випробування принесе користь фермерам, які швидко старіють. Властивості ГМО культур допомагають скоротити трудомісткі витрати, необхідні для управління орними землями, і відкривають шлях до більш ефективного, великомасштабного механізованого сільського господарства.

Виступаючи на брифінгу, Сюй Чжихун, академік Китайської академії наук і відомий учений, який займається рослинництвом, заявив, що ГМО входить до передових технологій, що використовуються науковою спільнотою для задоволення постійно зростаючого попиту на продукти харчування. «Китай лідирує у дослідженнях, пов’язаних із ГМО, але відстає у комерційному використанні цієї технології», – сказав він.

Го Юн, дослідник Китайської академії сільськогосподарських наук та експерт із селекції сої, підкреслив, що вітчизняні та стійкі до пестицидів ГМ-сорту допоможуть фермерам заощадити робочу силу, скоротити витрати та зменшити забруднення навколишнього середовища.

Ван Юхуа, дослідник Китайської сільгоспакадемії, додав, що влада має сприяти громадському визнанню ГМО-продуктів для широкомасштабного впровадження таких культур.

У забезпеченні кукурудзою та соєю, які є найважливішою сировиною для виробництва олії та кормів для тварин, Китай, як і раніше, залежить від імпорту.

Офіційні дані показали, що попит Китаю на соєві боби збільшився майже втричі з 1996 року, досягнувши торік понад 100 мільйонів метричних тонн у результаті збільшення споживання м’яса в Китаї. При цьому виробництво власної сої спромоглося закрити лише 18,5 відсотків потреб країни минулого року, незважаючи на недавні зусилля центрального уряду щодо зміцнення самозабезпеченості олійними культурами».

Позначки:Китай, кукурудза, соя