Посівна кампанія уповільнюється на Сумщині, Чернігівщині, Київщині, на решті території — набирає обертів
Через війну в Україні посівна кампанія має свої регіональні особливості. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук розповів про хід посівної у різних регіонах:
«Посівна кампанія відбувається не так активно, як в минулі роки, бо в країні триває війна. Наразі у 23 областях України фермери сіють навіть у зонах, де відбуваються бойові дії, виключенням стала лише Луганщина. Регіони, які нещодавно звільнили з окупації – Сумщина, Київщина, Чернігівщина — мають багато мінувань на полях, у названих регіонах окупанти свідомо знищували майно агропідприємств. Через це там значно повільніше проходить посівна, бо спочатку на поля виходять військові експерти, проводять розмінування».
За його словами є випадки, коли загарбники примушують фермерів проводити посівну на користь рф. Таким чином від окупації страждає підприємство, яке є учасником ВАР — ТОВ «Агро-Співдружність» і ПП «Співдружність-Південь». Названі підприємства змушені сіяти під дулами автоматів під керівництвом загарбників, які загрожують працівникам фізичним знищенням, а також вивозять зерно та інші матеріальні цінності. «Це цілеспрямоване нанесення економічної шкоди Україні. Сподіваємося, що Херсонщина скоро буде звільнена», — коментує Денис Марчук.
Посівна кампанія переважно забезпечена ресурсами «Від початку сівби найбільші проблеми були не із забезпеченням насінням, а з дефіцитом палива та добрив. Сьогодні агропідприємства забезпечені ними на 70−80%. Має місце нестача гербіцидів через зруйновані логістичні ланцюги, не вистачає обігових коштів. Навіть в таких умовах засіяно вже 3 млн га, і посівна виходить на новий рівень. Мінагрополітики збільшив прогноз посівних площ з 70% до 75%», — додав заступник голови ВАР.
Відсутність експорту через блокування портів вкрай негативно впливає на стан агропідприємств. «Фермери мають надлишки зерна та олійних, які можна було б продати та покрити нестачу обігових коштів на посівну. Неможливість здійснювати експорт стає на заваді реалізації продукції, адже внутрішній попит не такий значний. Тож налагодження експорту є одним з першочергових завдань для нормалізації роботи агросектору», — вважає Денис Марчук.
На його думку, світові ціни на зерно зростають, але в середині країни це збільшення не буде таким значним. «Перепони експорту призводять до дефіциту зерна у світі і зростання цін. Проте внутрішні ціни на зерно значно нижче експортних. В Україні зростає собівартість виробництва, негативно впливають інфляція, зруйнована логістика, подорожчання ПММ. Протягом 2022 року ці фактори будуть здійснювати вплив на ціни, але можна очікувати подорожчання не більш як на 20−22%», — відзначив експерт.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом