Попри “Смерчі” та “Урагани” в полях, запорізькі аграрії розпочали весняно-польові роботи
У Запорізькому районі розпочались весняно-польові роботи. Та перш ніж сіяти озимі культури, аграрії збирають “врожай” російських снарядів,— розповіли Суспільному Запоріжжя в двох фермерських господарствах.
Як нині обробляють землю в прифронтовій зоні — читайте далі.
Фермерське господарство Михайла Фокіна спеціалізується на рослинництві. На трьох тисячах гектарах сільгоспугідь вирощують зернові культури, соняшник, рапс. Поля розташовані на території двох громад – Михайло-Лукашівської та Комишуваської, що в зоні постійних російських обстрілів, розповідає Михайло Фокін:
“З початку війни я на цьому полі витягав сім ракет із “Смерчі”. Покликав піротехніків, пригнали екскаватор, повиривали їх, повкидали в причеп та відвезли на бригаду — там лежать і досі“.
Під обстрілами російських військ було й подвір’я ферми. Серед уламків снарядів є нерозірвана ракета С-300, що прилетіла торік восени.
“Впало понад дротами, за діжкою. А там лежить “Ураган”, таких на полі я 10 штук витягнув, повстрягали вони. Вони касети викинули, а задня частина повстрягала. А касети розсипалися й вибухнули”, — розповідає Михайло Фокін.
Михайло Фокін каже, що нині засівають ячмінь та обробляють поля добривами. Ярову пшеницю цьогоріч не сіють — обмежились озиминою.
Попри обстріли, господарські роботи тривають. Нині тут працюють півтора десятка робітників.
Михайло Фокін за фахом інженер-будівельник. Кілька років тому за власним проєктом сконструював ексклюзивний комбайн для обробки рослин. За допомогою нього поля з рапсом й отримують рідке добриво, розповідає фермер:
“Рідкі добрива йдуть на помпу, розподіляються по шлангах, комп’ютер стоїть. На кожну секцію підходить шланг. Потім на кожне колесо йде шланг. Йде вприск добрива безпосередньо в землю”.
З угіддями Михайла Фокіна межують сади з багаторічними та молодими фруктовими деревами. Вони займають сімдесят гектарів землі, розповідає виробничий директор фермерського господарства Богдан Шило:
“Це черешневий сад, який висаджений у 2005-му році, а поруч черешневий сад, висаджений восени 2022-го року. З іншої сторони — і липи, і яблуні. По периметру наше господарство оперезане поясом фундука“.
Взимку, розповідає Богдан Шило, в садах зробили обрізку гілок, а зараз здійснюють першу хімічну обробку дерев: “Прибираються жучки, кліщі, павуки, шкідники, хвороби всілякі. Це перша обробка, потім підуть інші – інсектицидні, фунгіцидні, листові підгодовування” .
Наступної осені в господарстві планують посадити ще один черешневий сад. Нині для нього готують землю та вирубують чагарники:
“Сонях посіяв – восени прибрав, пшеницю посіяв – восени прибрав. А сад — це навіки, це живе. З ним потрібно спілкуватися, потрібно любити. Якщо ти його полюбив – тоді діло буде”, — додає Богдан Шило.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом