Половина зібраної в Казахстані пшениці низької якості

Цього сезону Казахстан опинився у складному становищі – якість зібраного зерна сильно постраждала через дощову осінь. У результаті хоч фермери країни і намолотили 10 млн тонн пшениці, борошномельними якостями володіє лише половина з неї. Інші 5 млн тонн – або фураж, або неґатункове зерно, придатне лише на глибоку переробку.

Основне завдання уряду сьогодні – підтримати фермерів, створивши умови для реалізації мізерного врожаю за справедливою ціною. Інакше під питанням виявиться здатність селян розплатитися за поточними зобов’язаннями та підготуватися до посівної 2024 року.

Очевидно, що головне завдання країни зараз – кудись діти ці 5 млн тонн пшениці низької якості. Переробляти її всередині Казахстану неможливо – зернопереробні підприємства країни на це не здатні через технологічну відсталість. Тому вихід лише один – експорт. Попит на неґатункове зерно є, той же Китай готовий його брати в будь-якому обсязі і розкладати на продукти з високою доданою вартістю. Інтерес є у країн Середньої Азії, які можуть використовувати “неґатунок” на корми.

І це шанс для селян Казахстану: стабільний попит експортерів на неякісне зерно підтримає ціни на неї всередині країни і дозволить заробити фермерам.

Питання лише в одному – пропускна спроможність залізничної інфраструктури.

Як відомо, пропускна спроможність залізничної інфраструктури Казахстану – близько 1 млн тонн пшениці та борошна в зерновому еквіваленті на місяць. І якщо Казахстан хоче позбавитися зерна низької якості, то він має практично повністю віддати свої залізничні можливості під його навантаження. У цій ситуації уряду слід чітко розставити пріоритети у формуванні черги експортерів. На першому місці мають опинитися ті, що відвантажуватимуть за кордон саме зерно низької якості.

Позначки:Казахстан, пшениця, якість зерна