За попередніми даними Держстату, станом на 1 грудня 2023 року в присадибному і промисловому секторі Україні утримується 2 млн 343,20 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 305,20 тис. корів. За останній рік поголів’я ВРХ в Україні скоротилося на 160,3 тис. голів (-6,8%), а кількість корів зменшилась на 74,8 тис. голів (-5,7%). Порівняно до 1 листопаду 2023 року, поголів’я ВРХ скоротилося на 62,9 тис. голів (-2,7%), у тому числі корів — на 15,1 тис. голів (-1,2%). Близько 29% тварин утримується на промислових підприємствах, а 71% – в господарствах населення.
В промисловому секторі утримується 913,8 тис. голів ВРХ, що на 15,7 тис. голів (-1,7%) менше ніж торік. Поголів’я корів на підприємствах скоротилося до 375,7 тис. голів, що на 10,3 тис. голів (-2,7%) менше порівняно до 1 грудня 2022 року. За останній місяць поголів’я ВРХ на українських підприємствах скоротилося на 10 тис. голів (-1,1%), у тому числі корів — на 5,1 тис. голів (-1,4%).
В присадибному секторі знаходиться 1 млн 429,40 тис. голів ВРХ, що на 144,6 тис. голів (-10,1%) менше порівняно до 1 грудня минулого року. Кількість корів в господарствах населення склала 929,5 тис. голів, що на 64,5 тис. тварин (-6,9%) менше ніж торік. Порівняно до 1 листопада 2023 року, поголів’я ВРХ в господарствах населення скоротилося на 52,9 тис. голів (-3,7%), а кількість корів зменшилася на 10 тис. голів (-1,1%).
Георгій Кухалейшвілі припускає, що поголів’я ВРХ продовжує скорочуватися внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я.
Під час війни погіршився стан годівлі, що має негативний вплив на стан здоров’я тварин і вірогідно призводить до зниження репродуктивності. Багато полів, де фермери вирощували кормові культури або пасли худобу, забруднені мінами та снарядами і не придатні для використання. Вірогідно, фермери утримуються від збільшення поголів’я корів через зростання витрат на виробництво кормів, нестачу оборотних та кредитних коштів. Зазначені фактори стримують процес відновлення поголів’я ВРХ в Україні.
В регіональному розрізі близько 53% тварин від загального поголів’я ВРХ утримується в господарствах усіх категорій в наступних областях:
- Хмельницька область — 231 тис. голів;
- Полтавська область — 193 тис. голів;
- Вінницька область — 177 тис. голів;
- Тернопільська область — 144 тис. голів;
- Одеська область — 132 тис. голів;
- Чернігівська область — 128 тис. голів;
- Черкаська область — 127 тис. голів;
- Львівська область — 124 тис. голів.
Найбільш вразливими до викликів війни виявилися господарства населення, де кількість тварин суттєво зменшується кожного місяця. Промислові підприємства виявилися більш стійкими до викликів воєнного часу, про що свідчить менші темпи скорочення поголів’я. Згідно Держстату, збільшення чисельності поголів’я ВРХ відбулось лише у господарствах усіх категорій в Харківській області на 10% порівняно до 1 грудня минулого року.
