НБУ спрогнозував наслідки виходу РФ із зернової угоди для країн-імпортерів української агропродукції

Вихід Росії з Чорноморської зернової ініціативи відчуватиметься передусім країнами — імпортерами української агропродукції. Про це повідомили в Національному банку України.

Зокрема, у короткостроковому періоді тиск на світові ціни на зернові може підвищитися через більшу невизначеність, а також зростання цін на транспортування з Чорноморського регіону внаслідок збільшення вартості страхування вантажів.

Хто найбільше постраждає

Найбільше через припинення роботи “зернового коридору” постраждають найбідніші країни. Передусім йдеться про окремі країни Африки, Азії та Близького Сходу, які значною мірою розраховують на зерно з України.

Упродовж 2017-2021 років частка української пшениці в загальному імпорті Тунісу, Лівії, Лівану, Тайланду, Бангладеш і таких великих імпортерів, як Єгипет та Індонезія, становила понад 20%. Крім того, Ізраїль, Туніс і Лівія імпортували з України понад 50% усієї кукурудзи.

Після стрімкого зростання цін унаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року ситуацію з поставками до цих країн вдалося дещо поліпшити завдяки роботі “зернової угоди” та додатковим коштам у межах допомоги ООН.

Водночас, зазначають в НБУ, згадані країни є вразливими до припинення поставок українського зерна, а також до зростання (навіть незначного) вартості зернових на світовому ринку, зважаючи на нижчу купівельну спроможність населення більшості цих країн.

Нестача імпорту тиснутиме на ціни на продовольство всередині цих країн та спонукатиме уряди вдаватися до продажу зерна з відносно невеликих резервів або до субсидіювання імпорту, розширюючи фіскальний дефіцит і тим самим зменшуючи фінансову стійкість.

Навіть якщо вони зможуть частково компенсувати ці втрати імпортом з Росії, чого країна-агресор і домагається, то цих обсягів буде замало для забезпечення продовольством цих регіонів.

Позначки:НБУ, зернова угода