НБУ оцінив вплив енергетичного терору росії на стан економіки наприкінці року

“Однак валютний ринок усе ще не здатен самостійно збалансуватися, попит на валюту з боку бізнесу та населення залишається високим”, — наголошується у звіті.

Тобто попри покращення ситуації, Україна не готова до повернення плаваючого курсу. Про це неодноразово говорили посадовці НБУ і про це йдеться у звіті.

Ще один позитив у цьому питанні — золотовалютні резерви України досягли $28 млрд завдяки міжнародній допомозі, що більше за обсяг резервів на початку вторгнення.

“Цей рівень покриває три з половиною місяці майбутнього імпорту”, — уточнили в НБУ.

Інфляція

Зростання цін не стало більшим за очікуване — за підсумками року інфляція не перевищить 30%.

Причини зростання цін ті самі: руйнування виробничих потужностей, порушення логістики, зростання виробничих витрат, обмежена пропозиція окремих товарів, високі ціни на світових ринках, послаблення гривні.

Стримувати інфляцію допомогли підвищення Нацбанком облікової ставки до 25%, пригнічений попит, а також фіксація тарифів на житлово-комунальні послуги. Матимуть вплив ці фактори й наступного року.

Натомість вже згаданий енергетичний терор Росії знаходиться у списку факторів, які негативно впливають на зростання цін.

Також автори звіту окремо згадують ціни на світових ринках — вони поступово знижуються, хоч і залишаються на історично високих рівнях. Так, дешевшають зернові (зокрема й через роботу “коридору” з України), залізна руда, нафта, газ.

Зниження цін на енергоносії позитивне для України, але з настанням холодів вони залишаються високими та волатильними.

Доходи українців

З початком війни доходи людей у приватному сектору різко обвалились, але статистично ці втрати значною мірою компенсувались завдяки виплатам військовослужбовцям, розмір яких стрімко збільшився.

“Дані про сплати єдиного соціального внеску та ПДВ свідчать, що номінальні доходи населення в другому півріччі перевищують торішні показники”, — йдеться у звіті.

Зростання номінальних доходів та ощадливе споживання сприяли збільшенню заощаджень. Також зростали залишки коштів населення на банківських рахунках.

Банківський сектор

Сектор продовжує нарощувати ліквідність завдяки надходженню коштів клієнтів, які отримують їх насамперед через державні виплати. Понад половину видатків бюджету забезпечили міжнародна допомога та емісія Нацбанку (тобто “друк” гривні).

Однак наповнення банківської системи новими ресурсами (з-поза вітчизняної приватної фінансової системи) відбувається доволі нерівномірно. Основний об’єм цих коштів отримують передусім найбільші державні банки — Ощадбанк і ПриватБанк.

Натомість у приватних українських та іноземних банках кошти населення у другому півріччі поволі скорочувалися.

Кредитування банками залишається вкрай обмеженим, здебільшого бізнес залучає кошти завдяки державним програмам (насамперед 5-7-9%).

“У наданих у другому півріччі за програмою держпідтримки позиках переважають кредити аграріям та підприємствам торгівлі”, — йдеться у звіті.

Також банки поволі визнають кредитні втрати, хоча, на думку НБУ, вони із цим затягують. Так, на початку воєнного стану 13% корпоративного портфеля за сумою зазнали дефолту, на початок листопада частка непрацюючих кредитів зросла до 40,5%.

Попри все, банки здебільшого залишаються операційно прибутковими. Кількість операційно збиткових установ вже майже така сама, як і у 2021-му.

Дві ключові складові доходів банків — чисті процентні доходи та чисті комісійні доходи — зростають. Чистий процентний дохід за одинадцять місяців зріс порівняно із показниками попереднього року на 28%.

Ринок нерухомості 

Попит на житло залишається дуже кволим. За даними нотаріусів, за 9 місяців 2022 року укладено трохи більше ніж 25% від кількості угод за аналогічний період 2021-го.

Також повільно відновлюється будівництво нового житла, нерідко це відбувається лише на папері. За 9 місяців завершено будівництво 2,8 млн кв. м багатоквартирного житла, що вдвічі менше, ніж торік.

Руйнування житла та кволе відновлення галузі в майбутньому суттєво зменшить пропозицію на ринку і призведе до дефіциту після війни, наголошують у Нацбанку.

Гривневі ціни зростають лише на первинному ринку нерухомості, найшвидше — на заході країни.

“Зростання цін у низці регіонів помітно випереджає загальну інфляцію. За даними ЛУН, у Києві ціни на новобудови за січень-листопад цього року зросли на близько 40%, а у Львові — вдвічі швидше”, — йдеться у звіті.

Іпотечне кредитування майже зникло. У березні-вересні були лише поодинокі випадки таких угод, у вересні-жовтні іпотеку видали понад 100 разів у середньому на 1 млн грн. Майже всі угоди — на вторинному ринку.

Попит на ринку оренди залишається низьким, ціни стабілізувалася на рівні в середньому на 40% нижче рівня лютого.

Низькі ціни на оренду порівняно з цінами на нерухомість також стримуватимуть попит на нове житло.

Міжнародна допомога

Це фактично головний фактор, який дозволяє втримувати економіку країни.

Попри те, що війна затягнулась, підтримка України з боку партнерів лише збільшується, зазначають у Нацбанку. За 11 місяців ми отримали понад $28 млрд допомоги, з яких гранти — 42%.

На наступний рік Рада ЄС вже затвердила 18 млрд євро допомоги, а в бюджеті США на допомогу Україні передбачено $45 млрд (йдеться не тільки про фінансову допомогу безпосередньо для держбюджету України, а й про інші види).

У другому півріччі міжнародна допомога компенсує торговельний дефіцит та покриє відпливи капіталу.

У новому році допомога партнерів залишиться основою для фінансування державного бюджету України. В ухваленому держбюджеті на наступний рік доходи передбачаються вдвічі нижчими за витрати, дефіцит — близько 21% ВВП ($35,5 млрд за поточним курсом).