Насіння в профіциті, посівні площі — в дефіциті: перші прогнози щодо майбутніх посівних кампаній

Як ці ситуації пов’язані між собою та з українським ринком? І Китай, і ЄС через наслідки COVID-19 та екстремальні погодні умови з надією спостерігають за ситуацією в Україні, сподіваючись отримати експортне зерно та навіть насіння, особливо соняшнику. Однак на нашому ринку ситуація ще мінливіша. Насіння під озиму посівну (та наступну — весняну) вистачає, по деяких культурах навіть спостерігається профіцит, але от за площами посівів прогнозується зменшення. Нижче зібрали прогнози та стан справ українських насіннєвих компаній.

Одноголосно всі учасники ринку сходяться на тому, що і під озиму, і весняну посівну 2023 року залишаться незмінними або ж виростуть площі під ріпаком. Незважаючи на те, що через логістичні проблеми ціна українського та європейського ріпаку відрізняється, а на ринку ЄС немає дефіциту в пропозиції, ця культура все одно залишається привабливою для аграріїв та експортерів. Зокрема, ще й тим, що може рости та давати хороший врожай як у південних, так і північних регіонах України.

За словами директора з маркетингу ТОВ «Лімагрейн Україна», в Центральній та Західній Україні Олександра Астраханцева, будуть сіяти гібриди та сорти ріпаку, а ближче до лінії фронту багато хто з фермерів може або взагалі відмовитися від посіву або посіяти F2 для мінімізації можливих втрат від бойових дій. У «Лімагрейн Україна» прогнозують під озимим ріпаком площу не менш як 1 млн га, а то й більшу, ніж цьогоріч — 1,44 млн га.

Річ у тім, що збільшення пов’язане не стільки з ціною на готову продукцію, скільки з можливістю простішої реалізації готової продукції, стверджує керівник відділу насіння BASF Agricultural Solutions Олександр Яцик, Тим паче, на його думку, погодні умови для посіву ріпаку в цьому сезоні сприятливі.

Цю ж тезу підтверджує й генеральний директор «MAS Seeds Україна» Сергій Тимошенко: «Є можливості до росту площ цієї культури на рівні 30-40%. Цьому сприяє і попит, і ціна на кінцеву продукцію».

Єдиним нерозв’язаним питанням по ріпаку лишається збір урожаю та нестабільна ситуація в південних регіонах. Адже цьогоріч було висіяно рекордну площу під ріпак — 1,44 млн га, але збиральна площа може бути значно нижчою — близько 1 млн га. Однак «естафету» можуть підхопити центральні регіони (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська та інші області), де ще є можливості нарощувати посіви під цією культурою. Насіння для цього в усіх компаній вистачає: і в «КВС-УКРАЇНА», і «Лімагрейн», і BASF Agricultural Solutions — усі фіксують у себе профіцит.

Насіння озимої пшениці на ринку також вдосталь. Однак аграрії заради зменшення витрат сіятимуть також з власних запасів або з нового врожаю. Тут ще одна з причин — ринок збуту. Розуміючи, що ситуація з експортом нестабільна, аграрії обиратимуть спосіб частину врожаю реінвестувати в нові посіви.

Буде мати місце зниження затрат на виробництво, наголошує Олександр Яцик. Для сортових культур — це збільшення використання посівного матеріалу нижчих репродукцій, а для гібридних — використання менш інтенсивних гібридів та дешевшої системи захисту й удобрення.

«По площах посіву озимої пшениці в сезоні 2022/23 зниження може бути ще значнішим, ніж ми попередньо прогнозували. Площа може впасти на всі 2 млн га — до 4,5-4,7 млн га. Все залежить від розвитку подій на фронті та логістичних експортних можливостей. Площі під озимим ячменем також зменшаться — головним чином через низьку ціну попиту», — прогнозує Олександр Астраханцев.

Цей погляд розділяють й інші учасники ринку. Зараз ціна на пшеницю попри попит у світі несприятлива для виробників, каже Сергій Тимошенко. Заробіток не покриває витрати на паливо, яке зросло в ціні, добрива й ЗЗР, які здорожчали, та саму логістику. Також незрозумілою лишається ситуація в Херсонській, Миколаївській, Запорізькій областях: тисячі гектарів випалено, тисячі заміновано, решта прострілюється. У таких умовах неможливо ні порахувати, скільки вдасться висіяти, ні спрогнозувати, що з цьогорічного врожаю вдасться зібрати.

Кількість площ під цими культурами наступного року залежатиме від того, як пройде осіння посівна кампанія, пояснює начальник відділу маркетингу та комунікацій «КВС-УКРАЇНА» Вікторія Таран. А також від кон’юнктури ринку, тобто балансу попиту й ціни на продукцію, відкриття портів для експорту, відновлення повноцінної переробки соняшнику в країні тощо.

Однак, зважаючи на посуху й погані врожаї соняшнику в Європі (у деяких регіонах Румунії та Болгарії виробництво впаде на 10%, а в деяких регіонах Молдови та Франції — на всі 50%), попит на цю культуру все ж може зрости, вважає Сергій Тимошенко. Відтак, може бути навіть дефіцит якісного імпортного насіння. До того ж, Україна й сама зможе експортувати надлишок насіння до ЄС.

«Ми очікуємо ріст цін. Ціна на соняшник у Європі виросте. А тому попередньо прогнозуємо площі під соняшником не менші як цьогоріч, бо буде вигідно вирощувати цю культуру. Так, по ній і витрати більші — на гібриди, добрива, захист, сушіння після збору врожаю — але це принаймні матиме сенс із високими цінами й попитом», — додає Сергій Тимошенко.

Наступного року продовжиться цьогорічна тенденція, коли площі культур, які потребують більших затрат як у виробництві, так і в доробці врожаю, зменшуватимуться. Натомість їх замінюватимуть або нішевими, або розширюватимуть площі під культурами, які вже були в господарстві й затребувані на ринку. Наприклад, можуть зрости площі під соєю, житом, цукровим буряком.

«Очікуємо збільшення площ під цукровим буряком на 10-20 тис. га. Така велика різниця через те, що деякі виробники, які призупинили вирощування цієї культури через війну, можуть відновити її вирощування», — коментує Вікторія Таран.

За її словами, поштовх до росту площ під цукровим буряком обумовлений тим, що цукор є внутрішньо орієнтованим продуктом, на який є збут, а цукрові буряки завжди були високорентабельною культурою. Тож за нинішніх умов це набуває ще більшої привабливості.

Схожа ситуація з соєю та житом. А останнє, до того ж, чи не єдина альтернатива для аграріїв на глинистих ґрунтах Полісся. Насіння і для сої, і для жита теж вистачає на ринку. Лише «КВС-УКРАЇНА» у Хмельницькій та Вінницькій області висіяла понад 700 га жита під насіння F1.

Тож насінням під різні запити й потреби Україна забезпечена. Головне, аби для аграріїв були відповідні умови та мотивація продовжувати роботу.