На Харківщині триває збір соняшника та кукурудзи

На Харківщині триває збір врожаю, зокрема соняшника та кукурудзи. Врожайність усіх сільськогосподарських культур впала на 30-60% у порівняні з 2021 роком. Замінованість полів, нестача грошей в аграріїв на добрива та обробку рослин вплинули й на цьогорічний врожай пшениці — він на 30% менший, ніж до початку повномасштабного вторгнення. Про це під час брифінгу 4 жовтня розповів заступник начальника Харківської обладміністрації Євген Іванов.

Врожайність на Харківщині

На Харківщині триває збір соняшника та кукурудзи, продовжується посівна кампанія під озимину 2024 року. Роботи проводять на площі 1 млн 178 тисяч гектарів, що на 12% більше від прогнозованих раніше, каже Іванов

“У 2023 році зібрали 1 млн 21 тисячу тонн пшениці з 222 000 гектарів. 46 центнерів зібрали з гектара, це на 30% нижче за рівень до вторгнення”, — розповідає Іванов.

Також аграрії зібрали 260 тисяч тонн ячменю з 84 тисяч гектарів, гороху — 41 тисячу тонн з 17 тисяч гектарів

Жнива на Харківщині у 2023 році. Липень 2023 року. Фото: Юлія Токар/Суспільне Харків

Кукурудзи посіяли 197 тисяч гектарів, врожайність складає 50 центнерів з гектара, що у два рази менше ніж до вторгнення. Це повʼязано зі станом землі, яка не була засіяна у 2022 році, також з відсутністю в аграріїв коштів на повноцінний догляд, говорить Євген Іванов.

“365 тисяч тонн соняшника зібрали з 471 тисячі гектарів. Те, що зібрали — це зі 173 тисяч гектарів, врожайність 21 центнер на гектар, що в понад два рази нижче за показники 2022 року”, — розповідає посадовець.

Підвищилися обʼєми посівів картоплі, баштанових та овочевих культур:

• картоплі зібрали 535 тонн з 43 тисяч гектарів;
• овочів — майже 122 тисячі тонн з 23 тисяч гектарів.

Інфографіка: Єлизавета Меньшикова/Суспільне Харків

Ціни на українське зерно

За словами Іванова, пшениця та кукурудза коштують близько чотирьох-п’ять тисяч гривень за тонну. До повномасштабного вторгнення ціна за пшеницю складала дев’ять тисяч гривень.

Максимальна ціна за соняшник зараз — 10 500 гривень за тонну, середня — 10 200, ця культура єдина перебуває на межі рентабельності, говорить посадовець.

Поле у Близнюківській громаді. Липень 2023 року. Фото: Юлія Токар/Суспільне Харків

“Нагадаю, останні цифри до вторгнення були 23-24 тисячі гривень за тонну (початок 2022 — кінець 2021) при курсі долара 26 з копійками”, — розповідає Євген Іванов.

Усі інші стратегічні культури, зокрема горох та ячмінь не покриють витрат у 2023 році.

“Другий рік йде повномасштабна війна, і поки аграрії, тримають ситуацію: працюють на своїй землі та вкладають гроші попри розуміння того, що це не є фінансово позитивно для них, але який у них запас міцності — питання риторичне”, — каже Євген Іванов.

Поле у Харківському районі. Березень 2023 року. Фото: Олена Клименко/Суспільне Харків

За інформацією посадовця, найбільше озимої зібрали у Лозівському та Красноградському районах — там немає замінованих територій.

Розмінування полів Харківщини

Іванов каже, що зараз замінованими на Харківщині вважають 574 тисячі гектарів полів та угідь.

“159 тисяч гектарів першочергово планують обстежити. З початку року офіційно обстежили вже 44 тисячі гектарів, 43 200 з них потребують подальшого розмінування, 65 — офіційно розміновані. Сапери обстежили 44 тисячі гектарів з 574 тисяч. “, — розповідає Євген Іванов.

“Коли ми кажемо що, до прикладу, розміновано 65 гектарів, маємо на увазі, що ця територія обстежена, розмінована, має відповідний сертифікат, а такий можуть надати лише ліцензовані фірми”, — каже Іванов.

Сапери обстежують деокуповані населені пункти Харківщини, червень 2023 року. Фото: Суспільне Харків/Олена Клименко

“Ми негативно ставимося, коли аграрії самостійно розміновують поля, та закликаємо берегти своє життя та життя своїх працівників. Знаємо поодинокі випадки, коли власник підприємства сідає за самостійно зроблений трактор — жителі Харківщини роблять такі прилади, які досить непогано сконструйовані й на автопілоті, і на ручному керуванні — й власноруч розміновують свою землю. Вважаю цей ризик необґрунтованим”, — розповідає Іванов.

Які є альтернативи для аграріїв при розмінуванні полів

Євген Іванов каже, що є можливість подавати заявки до іноземних партнерів.

“Можна подаватися на допомогу від іноземних фондів, обовʼязково моніторити ситуацію, тримати звʼязок з Департаментом промислового розвитку та співпраці, який має всю інформацію, та й взагалі військовою адміністрацією”, — говорить Іванов.

На Харківщині випробовують дистанційну машину розмінування. Травень, 2023. Фото: Суспільне Харків

Якщо аграрії виявили небезпечний предмет — то необхідно звертатися до ДСНС або саперів, які працюють у кожній деокупованій громаді. Вони мають вивозити й утилізувати належним чином боєприпаси, пояснює посадовець.

За словами Іванова, цієї осені посіви озимої можуть збільшитися у порівнянні з попереднім роком — після деокупації почали повертатися люди, й деякі господарі змогли обробити більшу площу полів.

Позначки:жнива, Харківська область