Між глобалізацією й територіалізмом
Сергій Феофілов
засновник та генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт»
У трансформованій коронакризою світовій економіці прокльовуються ознаки нової реальності, до якої поступово адаптуються суспільство, держави, бізнес. Реакція національних урядів на світових аграрних ринках зводиться передусім до посилення продовольчої безпеки, в тому числі підвищення надійності ланцюгів постачання харчових продуктів і продовольчої сировини.
Помітна також тенденція до регіоналізації торгівлі або локалізації виробництва, що в кінцевому підсумку призведе до формування нових зон вільної торгівлі та надання інших преференцій «своїм» операторам. У цьому контексті дедалі частіше говорять про територіалізм і прояви вкрай суперечливого протекціонізму у світовій економіці.
Протилежна тенденція – глобалізація аграрної торгівлі може бути досягнута лише за наявності високої передбачуваності, достатнього обсягу об’єктивної інформації й надійного прогнозування цін. Важливість аналітичної роботи вже себе показала і в економіці України: минулий сезон став першим, коли ринки працювали в умовах реформи колишньої системи збору інформації щодо темпів посівних та збиральних робіт. Так, обсяг інформації у вільному доступі помітно виріс, але дефіцит офіційних даних залишився, і це послаблює довіру та зумовлює труднощі у прийнятті ринкових рішень та співробітництві між трейдерами та урядовими органами. Посилюється також вплив політичного чинника.
У діях багатьох країн як реакція на кризу спостерігається прагнення до продовольчої самодостатності. Наприклад, Ірак, один із найбільших у світі імпортерів пшениці, цьогоріч розширив площі власних посівів зернової на 30%, Китай прагне збільшити власні врожаї рису, а Індонезія розширює площі під саго (замінником рису) і нарощує обсяги виробництва цукру. Це свідчить про намір цієї країни використовувати всі наявні ресурси для підвищення самодостатності. Жару в вогонь додають прогнози, що населення Індонезії до 2025 року виросте до 300 млн.
У цій парадигмі дедалі більше посилюються вимоги до якості зерна та рослинних олій. Для України це передусім питання, пов’язані з хлорпірифосом і хлорпірифосметилом. Крім того, уже в липні 2021-го набуває чинності Директива Європарламенту та Ради (ЄС) 2018/2001 щодо відновлюваних джерел енергії (так звана «RED II»), яка вимагає скорочення парникових викидів під час вирощування сировини для виробництва біопалива. А це, в свою чергу, призведе до зростання конкуренції на ринку сировини, де найбільш затребуваною буде продукція з низькими коефіцієнтами парникових викидів.
За оцінками фахівців «УкрАгроКонсату», криза і її наслідки прискорять адаптацію бізнесу не лише до змін в економіці, фінансах, стратегіях, а й до кліматичних змін. Аналіз погодних ризиків донедавна не мав настільки вирішального значення у формуванні глобальних тенденцій ринку, як нині. І якщо з липня по жовтень ринок зосереджений головним чином на погодних чинниках, то після січня на перший план виходить співвідношення попиту і наявності запасів.
Також, згідно з прогнозами аналітиків «УкрАгроКонсалту», у 2021 році очікується помітне зростання прибутковості агровиробництва, але цей тренд буде короткостроковим. Малоймовірно, що така тенденція збережеться у 2022-24 рр, тож така ситуація потребує оптимізації структури посівів уже навесні та восени 2021 року. Загалом наступний рік має стати унікальним на тлі відновлення після глибокої кризи.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
В Україні борошно подорожчало на 50%
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом