Латвія у 2023 році збільшила імпорт зернових із Росії на 60%

Зерно та продукти харчування не підпадають під європейські санкції щодо рф, і, незважаючи на політичний тиск, латвійські бізнесмени продовжують працювати з російськими товарами

Минулого року Латвія імпортувала з росії 423 732 тонни зерна та зернопродуктів, що на 59,9% більше, ніж у 2022 році, коли було завезено 265 056 тонн, повідомила Служба державних доходів (СДД). Загальна вартість імпортованих з росії зернових досягла 89,008 млн. євро.

Минулого року з росії було імпортовано 294 844 тонни кукурудзи, 53 243 тонни жита, 74 640 тонн пшениці та суміші пшениці та жита, 986 тонн тритикале та 20 тонн ячменю.

Порівняно з 2022 роком імпорт кукурудзи збільшився вдвічі, жита – на 61,5%, пшениці та суміші пшениці та жита – на 10,2%, тритикале – на 87,9%. Ячмінь у 2022 році не імпортувався.

Представники СДД пояснили, що товари, які пройшли процедуру імпорту або випущені у вільне обіг, набувають статусу товарів Європейського союзу і вільно циркулюють на території ЄС. Їх можна споживати у Латвії чи перевозити до іншої країни-члена ЄС без проходження митних процедур.

У той же час Митна адміністрація СДД не має інформації про зерно, фактично спожите в Латвії або відправлене в інші країни – члени ЄС після випуску у вільне обіг.

Дані також свідчать про те, що минулого року з росії через Латвію було перевезено транзитом 2,137 млн. тонн зернової продукції, що у 2,2 рази більше, ніж у 2022 році, коли через Латвію було транспортовано 981 517 тонн зернових.

У тому числі 1,68 млн тонн пшениці та суміші пшениці та жита, 289 168 тонн кукурудзи, 109 609 тонн ячменю, 51 067 тонн жита, 4330 тонн тритикале, 2136 тонн вівса, 878 тонн рису та 157 тонн зерна.

Порівняно з 2022 роком, минулого року транзит пшениці та пшенично-житньої суміші збільшився у 2,2 раза, кукурудзи – на 86,7%, жита – на 27,2%, зернового сорго – на 2%. Тритикале минулого року провезли на 72,7% менше, ніж у 2022 році, а рису – на 29,9%.

Водночас значно збільшився обсяг транзиту ячменю та вівса: 150 тонн ячменю у 2022 році порівняно із 109 609 тоннами минулого року, а вівса – у 10 разів.

Раніше правляча коаліція домовилася про запровадження заборони на імпорт російського та білоруського зерна до Латвії. При цьому міністр фінансів Арвілс Ашераденс визнав, що заборонити транзит зерна Рига не може – це рішення у цій ситуації буде незаконним.

Також Латвія має намір позбавити державної підтримки ті компанії та представників сільськогосподарської галузі, які купували та використовували у виробництві зерно з росії. Це обмеження стосується механізмів підтримки, які виплачуються з 1 січня цього року.

У Сеймі також почали розглядати ініціативу, метою якої є домогтися, щоб усі платежі до юрисдикцій, що потрапили до чорних чи санкційних списків, включаючи росію, оподатковувалися 90%-м податком.

Латвійські політики обговорюють й інші варіанти скорочення співпраці латвійських підприємств із росією та білоруссю, зокрема систематичну публікацію списку компаній. “Публічне викриття – найефективніший спосіб залишити слід на репутації”, – заявив депутат Маріс Кучинскіс.

Позначки:ЄС, Росія, Латвія, зерно