Китай розширює пілотні посадки ГМО-кукурудзи та сої у більшій кількості регіонів

Китай розширює пілотні посадки генетично модифікованої (ГМ) кукурудзи та соєвих бобів, прагнучи прискорити комерціалізацію біологічної селекції.

Пілотні посадки ГМО почалися в 2021 році, а в 2022 вони були поширені на сільськогосподарські угіддя в автономному районі Внутрішня Монголія на півночі Китаю і в провінції Юньнань на південному заході Китаю.

Потім пілотну програму було розширено до 20 повітів у п’яти регіонах провінційного рівня – Хебей, Внутрішня Монголія, Цзилінь, Сичуань та Юньнань.

Виробництво насіння було організовано у провінції Ганьсу на північному заході Китаю, йдеться у статті Farmers’ Daily, яка була розміщена на офіційному сайті Міністерства сільського господарства та у справах сільських районів у четвер.

У пілотних проектах ГМ-культури кукурудзи та сої показали видатні показники стійкості до шкідників та гербіцидів. Ефект боротьби з лускокрилими шкідниками перевищив 90 відсотків, а ефект від прополювання був вищим за 95 відсотків.

Урожайність ГМ-кукурудзи та соєвих бобів зросла на 5,6-11,6 відсотка відповідно.

GM – це тема, де багато конфліктів. У статті пояснювалося, що біологічна селекція – це новий етап розвитку селекції. Власне кажучи, селекція сільськогосподарських культур пройшла через природний відбір, гібридну селекцію та біологічну селекцію, і цілком імовірно, що у майбутньому вона вступить до епохи розумної селекції.

Біологічна селекція, представлена GM, є революційною технологією в галузі селекції, і це нова область та новий шлях, якими необхідно скористатися, йдеться у ньому.

Ця технологія відіграла незамінну роль у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур, зниженні шкоди від хвороб та комах-шкідників та економії витрат на робочу силу.

“Якщо ми продовжимо відмовлятися від застосування такої революційної технології, нашому рівню сільськогосподарських технологій та конкурентоспроможності промисловості буде важко по-справжньому підвищитися, і тоді виникне великий розрив із зарубіжними країнами, який продовжуватиме збільшуватися, і тоді ми дійсно будемо “контролюватися іншими””, – говориться в ньому.

Візьмемо США, найбільшого у світі виробника та споживача ГМ-культур. Згідно з розрахунками, використаними у статті, у 1995 році, коли ГМ-культури ще не застосовувалися в США з комерційною метою, середня врожайність кукурудзи з гектара досягала 475 кілограмів, а соєвих бобів – 158 кілограмів.

До 2022 року площа посівів ГМ-кукурудзи та соєвих бобів у США перевищила 90 відсотків, а середня врожайність досягла 725 кілограмів кукурудзи та 222 кілограмів соєвих бобів.

У статті також спростовуються деякі поширені побоювання, такі як те, що ГМО-продукти спричиняють рак та безплідність, і це навіть вплине на майбутні покоління. “Це всі чутки”, – йшлося у ньому.

Також ходять чутки, що західні люди не вживають ГМО-продуктів, йшлося у ньому.

США, як один із найбільших постачальників ГМО, довели, що 22 ГМ-культури придатні для індустріалізації. В останні роки в США щорічно засівається близько 73,33 мільйона гектарів ГМ-культур, що становить понад 40 відсотків площі орних земель, з яких понад 90 відсотків засіяно ГМ-культурами, такими як кукурудза, соєві боби, бавовна та цукрові буряки.

Близько 50 відсотків соєвих бобів та понад 80 відсотків кукурудзи, що виробляються в США, споживатимуться всередині країни.

ЄС щорічно у великих обсягах імпортує ГМО-продукти, включаючи соєві боби, кукурудзу та ріпак. Дані показали, що 2021 року ЄС імпортував 15 мільйонів тонн ГМО-соєвих бобів, що становить 90 відсотків від загального обсягу імпорту сої. Вона також імпортувала понад 3 мільйони тонн ГМО-кукурудзи, що становить близько 30 відсотків загального обсягу імпорту кукурудзи.

Після десятиліть досліджень та розробок Китай вже заклав відносно міцну основу біологічної селекції. Просування промислового застосування сприяє прискоренню незалежних інновацій у Китаї та підвищенню конкурентоспроможності, йдеться у ньому.

Позначки:Китай, кукурудза, соя