Китай нарощує імпорт кукурудзи, що може посилити попит на українську кукурудзу
З початку 2023 року Китай активізував імпорт кукурудзи, що додало оптимізму українським та американським експортерам, які страждають від зниження світового попиту та цін.
За даними митної служби КНР, у лютому імпорт кукурудзи виріс у порівнянні з січнем на 41% до 3,1 млн т, а загалом за перші два місяці нового року склав 5,3 млн т, що на 14% перевищує відповідний торішній показник.
Крім того, протягом січня – лютого Китай імпортував:
- пшениці – 3 млн т (+38% у порівнянні з січнем – лютим 2022 р), зокрема в лютому 1,5 млн т,
- ячменю – 960 тис т (-18%, 460 тис т),
- сорго – 330 тис т (-79%, 120 тис т).
Боротьба за ринок Китаю між основними експортерами кукурудзи посилиться у другій половині сезону. Україні потрібно продати ще 6 млн т кукурудзи, а ринок Європи вже перенасичений, тому залишається сподіватися лише на китайських покупців, які можуть активізувати закупівлі після продовження роботи зернового коридору.
Експорт кукурудзи з США станом на 16 березня склав лише 17,5 млн т або 37% від прогнозу USDA на цей сезон. Завдяки сухій та теплій погоді сівба кукурудзи в країні іде активніше, ніж торік, що може призвести до збільшення прогнозів площ сівби та урожаю, які USDA оприлюднить 31 березня.
Служба економічних досліджень USDA у щомісячному звіті зазначила, що «зменшення експорту кукурудзи з США та Аргентини частково компенсується його нарощуванням з Бразилії, Індії та України. Для Бразилії прогноз експорту на жовтень-вересень підвищено на 1 млн т до 52 млн т, що перевищить експорт з США, який оцінюється у 47 млн т».
Травневі ф’ючерси на кукурудзу на біржі в Чикаго торгуються на рівні 249 $/т (+3% за тиждень, -7,5% за місяць), що на тлі зниження вартості фрахту робить їх досить цікавими для китайських покупців.
В Україні закупівельні ціни на кукурудзу залишаються на низькому рівні 198-202 $/т або 7800-8000 грн/т з доставкою в порти Чорного моря внаслідок штучної затримки російськими інспекторами у складі СКЦ заходів судів до портів України. За даними трейдерів, кораблі стоять у черзі по 30-50 днів (а один простояв 84 дні), що призводить до додаткових втрат в розмірі 30-35 $/т та не дозволяє аграріям отримувати ринкову ціну за зерно. При цьому рф відмовляється прискорювати інспекції та наполягає на продовженні угоди лише на 60 днів, а не на 120 днів, як визначено документом.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом