Китай досяг межі виробництва пшениці
Китай щорічно імпортує сільгосппродукцію та продукти харчування більш ніж на $150 млрд. Витрати на продтовари в країні оцінюються в $1,1 трлн на рік, і ця цифра зростає і за прогнозами в найближчі п’ять років досягне $1,8 трлн. При цьому у виробництві зерна країна на сьогодні досягла межі можливостей. З огляду на великий попит, забезпечений грошима, Китай є найперспективнішим ринком для казахстанського сільгосп експорту. Але щоб максимально реалізувати цей потенціал, необхідно активніше працювати над питаннями логістики. Про це заявили експерти міжнародної конференції EURASIAN AGRICOM, яка пройшла в Астані 27-28 вересня.
«Виробництво зернових у Китаї сьогодні знаходиться на рівні 670 млн тонн, у тому числі виробництво пшениці – на рівні 130-135 млн тонн. З 1996 року щорічне зростання виробництва зернових культур у них було в середньому на рівні 6%. Але зараз вони вже підійшли до тієї точки, більше якої не зможуть прогресувати», – сказав Султан Кинжакулов, заступник голови Комітету з інвестицій МЗС РК.
Він також зазначив, що у Китаї зі зростанням економіки активно змінюється і структура харчування. Якщо раніше там більше споживали рис та зелень, то зараз зростає споживання м’яса, молока та молочної продукції, борошняної продукції.
При цьому на зростання внутрішнього виробництва впливає комплекс проблем, таких як ерозія та деградація ґрунту, урбанізація населення, нестача питної та зрошуваної води. На цьому тлі Китай починає неминуче збільшувати імпорт, насамперед харчової продукції.
Це дуже великий перспективний ринок. Але наші проблеми з експортом – це логістика. Ми – країна, яка не має виходу до моря, у нас уся надія на залізницю. Якщо проаналізувати всі сухопутні пункти пропуску Китаю залізницею, то Алашанькоу – найбільший. Минулого року ми перевалили через цей пункт понад 23 млн тонн. Це був рекорд, зростання склало 12% зростання. Але, для порівняння, лише один морський порт Нінбо на місяць перевалює понад 100 млн тонн», – зазначив Султан Кінжакулов.
В даний час Казахстан веде роботу з будівництва нового залізничного терміналу в районі пункту Бахти, його введення дозволить збільшити логістичні можливості. Але Султан Кінжакулов також закликав бізнес звернути увагу на нерозкритий потенціал порту Ляньюньган, де є логістичний термінал Казахстану. Цей шлях відкриває Казахстану вихід до моря з великими можливостями торгівлі. Про зацікавленість у купівлі казахстанського зерна та олійних культур заявляють ціла низка країн – В’єтнам, Корея, Японія.
«Потрібно розширювати можливості постачання через цей порт. Деякі експерти говорять навіть про те, щоб ставити свій флот, є навіть такі сміливі заяви казахстанських та зарубіжних підприємців. Це досить великий порт, де є наш логістичний термінал», – сказав Султан Кінжакулов.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом