Перетворення кукурудзи з експортної культури на енергетичну та інші варіанти вирішення проблеми експорту зерна

Хоча кукурудзи в Україні цього року посіяно менше, але господарства, в яких насіння було закуплене до війни, не відмовилися від цієї культури. Тому очікується, що її буде багато, і внутрішні ціни тиснутимуть на фермерів, тож їм доведеться продавати зерно за будь-якою ціною. При цьому світові ціни на зернові рвуться вгору.

Про це розповів комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія» Таір Мусаєв під час онлайн-конференції «Ефективний елеватор в період воєнного стану».

Він пояснює, що внутрішнє споживання кукурудзи в Україні дуже мале — 5-6 млн т. А налаштувати переробку, щоб експортувати продукцію з доданою вартістю, за три місяці не вдасться.

«В Україні лишилось 15-20 млн т кукурудзи цього врожаю, а вже за два місяці почнеться збір озимих культур, і всі склади будуть заповнені. Для кукурудзи просто не залишиться місця для зберігання. У фермерів буде два рішення. Перше — лишити її в полі до кращих часів, наприклад, до березня-квітня», — зазначає Таір Мусаєв.

Він попереджає, що хоч така практика й існує, але потрібно враховувати, що за продажу до Європи важливим фактором є наявність у зерні афлотоксинів, що з’являються, коли кукурудза збирається невчасно, і грибок має ідеальну температуру та вологість для розвитку. Тож після поставок зерна з афлотоксинами можуть початися проблеми з репутацією української кукурудзи.

«Другий варіант для агрокомпаній — рішення непопулярне, але його можна розглядати. Україна через порти з 2014 р. імпортувала вугілля, а оскільки вони зараз заблоковані, то проблема з’явиться з початком опалювального сезону. Тому одним із рішень може бути заміна вугілля на кукурудзу, звісно, де це можливо зробити».

До слова, проблем з експортом зерна у самого ТОВ «Баришівська зернова компанія» немає, його ніхто спалювати не буде. Підприємство ще на початку квітня придбало у місті Чєрна-над-Тисою (Словаччина) елеватор місткістю 20 тисяч тон одночасного зберігання, через який планує у подальшому перевалювати не лише минулорічний, а й новий урожай. Примітно, що на зерносховище, яке знаходиться практично упритул до кордону з Україною, заходять широкі «українські» залізничні колії, а виходять вузькі «європейські». Це робить процес перевантаження українського зерна максимально зручним. Після вирішення власних питань з експортом зерна у Баришівській зерновій компанії планують запустити програму допомоги іншим агровиробникам з подолання проблем вивезення урожаю.