Коза – недооцінена в Україні тварина, її ефективність вдвічі вища, ніж у корови
Василь Стефурак вже 10 років займається вівчарством на Коломийщині. У його господарстві в селі Молодятин не лише вівці та барани, тут розводять ще й кіз, з молока яких виготовляють крафтові сири.
«У мене в господарстві є кози, приблизно 50 голів. Але вони допоміжні, кози є при кожній отарі, коли треба підгодувати ягнят. Я роздав вже понад сотню породних цапів. На жаль, коза недооцінена тварина в Україні, хоча її ефективність вища в два з половиною рази, ніж у корови. Основа – молоко. Бо м’ясних кіз на цілу Україну, мабуть, є два-три господарства», – каже господар.
За його словами, породисту козу легше купити в Україні, бо вони є. Інша справа вівці.
«З козами в Україні ще хоч хтось працює, бо це смачний корисний сир, особливо під Києвом. А з вівцями не працюють, бо це окрема, зовсім інша специфіка», – розповів Василь Стефурак Фіртці.
За його словами, через пряму агресію ворога Україна втратила 30% поголів’я овець. Падіння цін, розрив логістичних ланцюгів і так далі – все це створило додаткові великі проблеми.
«На жаль, зараз в Івано-Франківську й у ресторанах рідко коли трапляється баранина, а якщо й трапляється – то це дуже недешеве задоволення.
Усім українським вівчарям я рекомендував цьогоріч в жодному разі не зменшувати поголів’я. Бо вже дуже скоро нам доведеться його в рази стрімко нарощувати. Це тваринництво і його ріст потрібно планувати щонайменше на два-три роки.
Вівці – тварини живучі. Там, де здохне одна корова – виживе вісім овець. Вони не вибагливі до клімату і харчування», – переконаний Василь Стефурак.
Вівчар розповів, що сьогодні серед областей в Україні лідером у вівчарстві є Одещина. Там дуже люблять бринзу. І це не гірська місцевість. Багато голів також має Закарпаття, десь до двохсот тисяч.
«В цілому в нашій області (Івано-Франківська – ред.) є 26 вівчарів, які мають ферми. Зараз приблизно 10 тисяч голів на ціле Прикарпаття. Це дуже мало насправді. У Верховинській громаді 20 тисяч гектарів полонини.
За Польщі там було 180 тисяч овець. Там були навіть школи вівчарства. До овець ще додавалися кози, коні, корови і так далі. Тому поголів’я у нас зараз дуже мале, зважаючи на потенціал», – додає Василь Стефурак.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом