Казахстанська за пшеницею втратила ринки цілої низки країн

Казахстан

За останні кілька років Казахстан втратив ринки Киргизії, Азербайджану та Грузії через зерно пшениці. Значно зменшилися постачання зерна до Ірану та Туркменістану. У країні відзначається низька врожайність сільгоспкультур, яка не перевищує 10 ц/га, тоді як у Росії та Білорусі вона становить 20-25 ц/га. Тим часом відзначається висока собівартість виробленої продукції. Це призводить до послаблення конкурентоспроможності казахстанського агробізнесу та зниження експорту, повідомляє агентство «АПК Новини».

«Проведений обширний аналіз галузі, у тому числі аналіз існуючих проблем та причин їх виникнення, виявив низку системних проблем та стримувальних факторів для галузі», – повідомляється в Нацпроекті з розвитку АПК на 2024-2028 роки, розробленому Мінсільгоспом.

Зазначається, що в Казахстані не на належному рівні триває процес диверсифікації в рослинництві. У основних зерносівних регіонах країни переважає монокультура. Недостатня увага приділяється розвитку високорентабельних культур – олійні, цукрові буряки, кормові та скорочення вологоємних культур. У відомстві констатували відсутність доступних оборотних коштів на проведення посівних та збиральних робіт. Відповідно до розрахунків агробізнесу та наукових дослідницьких установ, для проведення робіт у оптимальні терміни з дотриманням необхідних агротехнологій потрібно близько 1,5 трлн тенге оборотних коштів. При цьому обсяг пільгового кредитування в 2023 році становить лише 180 млрд тенге або 12% від потреби.

У той же час банки другого рівня недостатньо активно кредитують сектор АПК. Причиною є високі ризики та відсутність твердих застав. За відсутності в достатньому обсязі пільгових кредитних коштів фермер заощаджує на якісному насінні, добривах, пестицидах, не повною мірою проводить агротехнічні роботи (снігозатримання, закриття вологи, передпосівна обробка, оранка зябку, хімічне прополювання) і як результат недостатній рівень застосовуваних агротехнологій та низькі темпи поновлення сільськогосподарської техніки.

У господарствах:
– низьке внесення мінеральних добрив: на сьогодні вноситься лише 679 тис. тонн або 21% від потреби (3,2 млн. тонн);
– низька якість насіння, що висівається: для порівняння в республіці частка оригінального насіння займає – 0,8%, в росії – 1,5%, частка елітного насіння в Казахстані – 7,1%, в росії – 14,1%. Також відзначається висока імпортозалежність щодо насіння пшениці від 40 %, по овочах до 100 %;
– використовується на 80% зношена і морально застаріла техніка: рівень оновлення техніки становить 4,5% за необхідної норми 8 -10%.
– не використовується в повному обсязі потенціал зрошуваного землеробства. З наявних на балансі 2,2 млн га зрошуваних земель фактично використовуються 1,5 млн га, а із застосуванням водозберігаючих технологій всього 312 тис. га.

Аналогічна ситуація і з наявністю обладнання для очищення та сортування зернових та олійних культур. Зі 120 тис. зерносівних господарств лише 4,6 тис. господарств або 3,8% мають механізовані струми, у тому числі сушильне обладнання мають лише 516 господарств; сім’яобробне обладнання – лише 834 господарства та сучасне сім’яобробне обладнання (після 2015 року) – всього 40 господарств.

Це призводить до необхідності переміщати зерно на великі елеватори, що тягне за собою додаткові витрати для сільгосптоваровиробників.
Як результат – низька врожайність сільськогосподарських культур – не перевищує 9-10 ц/га, у рф та білорусі – 20-25 ц/га, а також висока собівартість виробленої продукції. Це призводить до послаблення конкурентних переваг казахстанських сільгосптоваровиробників та, відповідно, до зниження експорту сільськогосподарської продукції на традиційних ринках збуту.

Окремим рядком у документі виділено проблему вузької географії експорту.

«Традиційно ринками збуту для рослинницької продукції є Середня Азія та Афганістан. За останні роки втрачені ринки Киргизії, Азербайджану та Грузії з пшениці. Значно зменшилися постачання зерна до Ірану та Туркменістану. Немає значних зрушень в експорті тваринницької продукції. Наразі конкурентоспроможною на світових ринках є лише продукція глибокої переробки зерна, яка постачається до країн ЄС, Латинської Америки», – йдеться у проекті.

В результаті за останні 10 років у зовнішній торгівлі помітно скорочено географія та обсяг експорту сільгоспкультур. Для порівняння, експорт зернових та олійних культур у 2012 році здійснювався до 63 країн, водночас у 2022 році цей показник зменшився до 31 держави, як наслідок знизилися та експортовані обсяги.

В результаті, на тлі нестабільності та недостатності обсягів пільгового кредитування на оборотні цілі та відповідно слабкої конкурентоспроможності казахстанських сільгосптоваровиробників, у порівнянні з сусідніми країнами, закрилися діючі підприємства: 416 теплиць, у тому числі 4 промислові та 412 фермерських загальною площею 232,3 тис. га. ; 12 птахофабрик; 10 підприємств з переробки м’яса та 9 підприємств з переробки молока; 20 молочно-товарних ферм; 80 відгодівельних майданчиків; близько 60% сільгоспкооперативів не діють.

Щоб підняти рівень АПК на належний рівень, МСГ розробило План роботи на найближчі 5 років.

«Метою національного проекту є збільшення обсягу валової продукції сільського господарства у 2 рази за 2024-2028 роки. Для досягнення мети необхідно забезпечити дотримання всіх агротехнологічних робіт, підвищення рівня поновлення сільськогосподарської техніки та реалізацію пріоритетних інвестиційних проектів. Це дозволить підвищити врожайність сільгоспкультур у 2 рази, що зрештою створить мультиплікативний ефект на всю галузь загалом. У зв’язку з чим, Планом дій щодо реалізації національного проекту, передбачено державну підтримку у вигляді пільгового кредитування та субсидування», – повідомляється в документі.

Позначки:, , , , , ,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!