Казахстан зберіг експортне мито на насіння соняшнику

Міжвідомча комісія з питань зовнішньоторговельної політики прийняла рішення зберегти діюче мито на вивезення насіння соняшника у розмірі 20%, але не менше 100 євро за тонну. Про це повідомила прес-служба уряду Казахстану.

Враховуючи складне фінансове становище фермерів цього року, пов’язане з низьким урожаєм через несприятливу погоду, неодноразово як один із заходів підтримки пропонувалося скасувати мито на вивезення насіння. Введені обмеження знизили закупівельні ціни всередині Казахстану, в результаті одна з найрентабельніших культур стає невигідною у виробництві.

МВК запропонувала учасникам ринку знайти компромісне рішення щодо ціни.

«Національній асоціації переробників олійних культур запропоновано дійти консенсусу з виробниками насіння соняшнику за закупівельними цінами, про що Асоціація зобов’язалася публічно оголосити найближчим часом», – повідомили у прес-службі.

Приймаючи це рішення, МВК спиралася на дані Бюро національної статистики про те, що вирощування насіння соняшника є одним із найрентабельніших видів бізнесу в секторі АПК. Загальний показник рентабельності цієї олійної культури по країні становить 96,4%.

У переробці насіння соняшника в країні задіяно понад 50 підприємств, річна загальна потужність переробки по сировині становить 3,2 млн тонн. У 2022 році завантаження діючих потужностей з переробки соняшнику (2,8 млн тонн) склало 34%. У 2022 році валовий збір насіння соняшника становив 1,3 млн тонн, тобто. вже сьогодні є всі передумови для повної переробки олійного насіння на внутрішньому ринку.

Посівна площа соняшника зросла з 960,4 тис.га в 2021 році до 1 млн га в 2022 році (14%) і 1,2 млн га в 2023 році (6%). У середньому збільшення становить 10% щорічно.

За даними уряду, за 2022 рік Казахстан експортував 346,8 тис. тонн насіння соняшника, що в 2,3 рази більше за рівень аналогічного періоду 2021 року (145,9 тис. тонн). При цьому експорт насіння соняшника у маркетинговий період (з жовтня по серпень) 2020-2023 років перевищує середньорічний показник експорту. Обсяг сплачених мит за експорт насіння соняшника до бюджету країни становив 4,2 млрд тенге.

Також зростає виробництво олії: за сезон (з вересня 2022 року по серпень 2023 року) виробництво нерафінованої олії перевищило 417 тис. тонн, що на 50% більше, ніж за сезон 2021-2022 (279 тис. тонн). Виробництво рафінованої олії за цей же час зросло на 4,1%, до 145,3 тис. тонн. Скоротився імпорт бутильованої соняшникової олії: з вересня 2022 року до липня 2023 року імпорт склав 35,2 тис. тонн, зниження на 15%.

За 2022 рік експортовано 229,4 тис. тонн соняшникової олії на суму $319,7 млн, що майже в 3 рази вище за рівень 2021 року (84,9 тис. тонн на суму $98,8 млн).

«Обмежувати експорт сировини та збільшувати обсяг переробки – світова тенденція економіки сусідніх країн. Такі держави як Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан, які практично не мають власної сировини, створюють пільгові умови для постачання сировини і будують потужності з переробки. У Киргизстані встановлено нульову ставку ПДВ на ввезення насіння соняшника виключно для виробництва олії. В Узбекистані діє нульове мито на ввезення соняшнику та олія соняшникова. У результаті в структурі імпорту Узбекистану ввезення насіння соняшника з Казахстану посідає перше місце щороку. Водночас країни, які виробляють свою сировину, наприклад, РФ, Білорусь, продовжують експортне мито та вводять експортне ліцензування», – заявили в уряді.

Позначки:Казахстан, соняшник