Казахстан очікує на відкриття Китаю та Ірану для експорту пшениці

Зібравши рекордний урожай зерна у 2022 році, Казахстан зіткнувся зі складнощами його експорту через логістику та захід російського зерна на традиційний для Казахстану ринок Центральної Азії. У результаті складах залишаються великі залишки врожаю, а експортний потенціал не реалізується повною мірою. Якими є перспективи експорту казахстанського зерна порталу ElDala.kz розповів Олександр Малов, голова комітету торгівлі Зернової спілки Казахстану.

Традиційними ринками збуту зерна для Казахстану є Узбекистан, Таджикистан, Афганістан та Іран. Але постачання до Ірану не є стабільними.

«З одного боку, Іран складний партнер, але з іншого – якщо знаходиш там платоспроможного покупця та логістичне рішення щодо доставки вантажу, то цей ринок – преміальний. Іран готовий платити більше, тому що країна обмежена великою кількістю санкцій, а споживання велике через чисельність населення – 80 млн осіб. Вони готові купувати і наш фураж, і нашу пшеницю», – зазначив Олександр Малов.

Постачання до Китаю, які почали зростати років п’ять тому, у період пандемії зупинилися, і зараз тільки почали набирати обертів. Основною перешкодою залишається неможливість відвантажувати зерновозами, а контейнерні перевезення значно вищі за вартістю.

«З одного боку, Китай начебто вже готовий обговорювати з нами можливості відправлення та перевалки різних видів культур – фуражу, пшениці, бобових. З іншого боку, зараз сам Казахстан в унікально складній ситуації у сенсі вантажопотоків: вони зросли не лише зернові, а й різні інші – вугілля, руда тощо. Що нам робити? Розвивати пропускну спроможність. Ми дивимося з погляду своєї галузі, КТЖ – з погляду всіх перевезень. Пріоритети їм віддавати теж складно – кому більше, кому менше. Для нас важливо, щоб ми мали доступ на ті ринки, які зараз закриті, але можливо незабаром відкриються – це і Китай, і Іран», – вважає Олександр Малов.

За його оцінкою, в попередні роки експорт до Китаю досягав 700 тис. тонн сільгоспвантажів. Зараз відвантаження мінімальні, хоча Казахстан міг би відправляти туди понад 1 млн. тонн за сезон.

Також обговорюється можливість виходу на інші ринки через грузинський порт Поті, де планується будівництво нового зернового терміналу потужністю від 1 до 1,5 млн. тонн на рік.

«Ми зустрічалися із групою інвесторів, яка планує в Грузії будувати інфраструктуру. Нині у порту Поті яка проблема: не залізнична, а саме портова інфраструктура, особливо для зернових вантажів. Наразі сформувався пул інвесторів, які планують розвиток портової інфраструктури в Грузії. Це бізнесмени не з Казахстану, але для нас важливим є те, що зерновий термінал передбачається до роботи саме з казахстанським зерном. Якщо протягом двох років план буде реалізовано, то ми матимемо стабільний вихід на експорт зерна Чорним морем. Ця інфраструктура чекатиме лише на казахстанське зерно», – сказав представник Зернової спілки.

Позначки:Китай, Казахстан, пшениця, Іран