Казахстан не обмежуватиме експорт пшениці митами та заборонами

Питання введення мита на експорт пшениці з Казахстану було знято з порядку денного міжвідомчої комісії уряду. Обмежувальні дії поки що визнані непотрібними.

Згідно з наведеними розрахунками, запровадження мита на експорт м’якої та твердої пшениці, виходячи із середніх обсягів поставок пшениці в період 2020-2022 років, могли забезпечити надходження до бюджету у розмірі $297,8 млн (129 млрд тенге).

Проте експорти попередили, що обмеження на експорт казахстанської пшениці призведуть до обвалу внутрішніх цін та банкрутства великої частки фермерів.

Також на МВК не було розглянуто питання скасування заборони на ввезення російської пшениці в Казахстан автотранспортом, введене у квітні 2023 року та чинне до квітня 2024 року. Цей захід дозволив скоротити обсяг постачання контрабандної пшениці з Росії та призвело до стабілізації цін на внутрішньому ринку країни.

Згідно з офіційними даними, Казахстан за січень-вересень 2023 року експортував 5,67 млн тонн пшениці на суму $ 1,5 млрд, що на 42% більше, ніж за аналогічний період 2022 року (4 млн тонн на суму $ 1,24 млрд).

Ввезення пшениці за той же період (січень-вересень 2023) з Росії склало 2,97 млн тонн на суму $236,6 млн, що в 2,5 рази більше рівня аналогічного періоду 2022 року (1,16 млн тонн на суму $241 млн) .

Власний урожай пшениці в Казахстані в 2023 році становив 11,5 млн тонн, з яких якісне зерно – близько 6,5 млн тонн. Перехідний залишок минулого аграрного сезону – 3 млн тонн.

Власна потреба Казахстану в пшениці для забезпечення продовольчих потреб – близько 2 млн тонн. Ще 2 млн тонн необхідні на насіння. Отже, експортний потенціал Казахстану цього сезону по зерну борошномельної якості становить понад 6 млн тонн.

Позначки:Казахстан, пшениця, обмеження