Казахські аграрії виступають проти запровадження експортного мита на зерно

Джерело:  КазахЗерно.kz
колоски

У всіх областях Казахстану почалася масова сівба сільгоспкультур, у тому числі й зернових. До збирання врожаю ще далеко, але у Зерновому Союзі дали попередній прогноз на його загальний обсяг. З полів вітчизняні аграрії зберуть близько 13 млн. т пшениці в 2022 р. Її вистачить не тільки на забезпечення продовольчої безпеки Республіки, але й для експорту її надлишків та борошна на ринки, що вже стали традиційними. А чи експорт? Питання актуальне як ніколи, тому що зараз у РФ наполягають на необхідності запровадження єдиних експортних обмежень у всіх країнах ЄАЕС. Казахстанські представники бізнесу категорично проти цього.

Євген Карабанов, офіційний представник Зернової Спілки, вважає, що до збору нового врожаю в Казахстані залишиться 1 млн. т перехідних залишків запасів пшениці. Оптимізм вселяє якість посівів озимини на півдні країни. Нового врожаю вистачить не лише для забезпечення внутрішнього ринку, а й на продаж в інші країни, навіть у межах діючих квот. Зараз немає найменшого натяку на те, що в Республіці виникне дефіцит зерна та борошна. Загалом експерт вважає, що з полів восени зберуть 12,5-13 млн т пшениці. Так, урожай буде середнім, але вже стандартним для аграріїв. 50% від зібраного цілком можна продати за кордон, не обмеживши власний внутрішній ринок.

За офіційними даними, Казахстан експортує свою пшеницю в держави Центральної Азії, Іран і Афганістан. Понад 85% обсягів експорту припадає на них. Напрямки давно вже вважають традиційними. Для вітчизняних зернотрейдерів зараз як ніколи важливо розвивати ці напрямки далі, збільшувати обсяги продажів у них. Натомість вони змушені боротися. Провідні галузеві спілки країни, за словами Євгена Карабанова, об’єднуються, обстоюючи інтереси казахстанського бізнесу. Вони роблять це вимушено через обставини, що склалися.

У РФ вважають, що Казахстан поряд з іншими країнами ЄАЕС має ввести квоти та мита на експорт. Щоб вплинути на його уряд у цьому питанні, Росія навіть заборонила продаж зерна на ринки Союзу. Країнам ЄАЕС російські експортери продають лише борошно. Експерт знаходить примус порушенням принципів, задекларованих під час створення ЄАЕС. Казахстан – рівноправний учасник Спілки. Якщо казахстанська влада піде на умови російської сторони, то постраждають вітчизняні аграрії.

Як стверджує Євген Карабанов, останнім часом російська влада декларує про те, що внутрішнє законодавство Росії та її національні інтереси будуть превалювати над будь-якими угодами міжнародного характеру. І Казахстан, і РФ самодостатні у частині свого забезпечення, щодо експорту виникаючих надлишків як борошна і зерна. Тому казахстанська влада має право самі вирішувати, як вести експортну та митну політику.

Навіщо Росія прагне контролю на зерновому ринку ЄАЕС?

У Зерновому союзі Казахстану вважають, що контроль Росія хоче встановити, побоюючись масового перетікання зерна через нижчу ціну. Російська пшениця справді мала попит у казахстанських птахофабрик і борошномелів. Її завозили за «сірими схемами», не сплачуючи податки.

Олександр Корбут, віце-президент об’єднання, нагадав про те, що в середині минулого року російська влада ввела «плаваюче» мито на три види зернових. Це пшениця, кукурудза та ячмінь. Її розмір проголошують щотижня кілька днів до закінчення колишніх тарифів. Щоб «плаваюче» мито ефективно працювало, воно має стати спільним для всіх учасників Євразійського економічного союзу або перетворитися на національне.

Колись давно росіяни навіть хотіли створити єдиний зерновий пул у Спілці. Росія могла б продавати своє зерно на світовий ринок, а Казахстан заміщав би їм ці поставки, діючи по-сусідськи. Просто кажучи, це зводилося б до того, що казахстанське зерно не тягли б через півсвіту, а брали б російське, а потім Казахстан постачав би до РФ відправлений обсяг. При введенні такої схеми російські фермери брали б участь у прибутку казахстанських борошномелів, виробляючи борошно з російського зерна. Запитань, які є зараз, просто не було б.

Бізнес, а не політика

Казахстанські виробники від імені Зернового союзу висловили свої пропозиції колегам із РФ. Євген Карабанов підтвердив, що у свій час обговорювали ідею зернового пулу, але це було давно. До нього крім РФ та Казахстану мала увійти Україна. Реалізовувати ідею не стали, а зараз не найкращий час для створення альянсу.

Для Казахстану, як пише Хабар 24, зерновий пул не несе жодної економічної доцільності. У країни зовсім інші ринки збуту. Він продає на них дедалі більше свого зерна з кожним роком. Треба підтримувати експортну привабливість, не вступаючи в жодні політичні ігри.

Офіційний представник Зернової спілки вважає, що питання постачання зерна російська сторона сильно політизує, як у принципі та інших продуктів харчування у світ. Так, вона хотіла б, щоб Казахстан підтримав її в цьому, але чи це потрібно Казахстану, навіщо? Щоб зерно обклали митом? Щоб аграрії не отримували гідної ціни за нього?

Позначки:, ,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!